Щоб зцілитися від гріха, людині доводиться терпіти страшну муку. Ось хтось тебе дратує – і спробуй день у день не дратуватися. Ну, спершу хоч би не показуй, що він тебе дратує, не кидай гнівних поглядів, нехай у тебе голос не тремтить, намагайся говорити спокійно – і ти побачиш, яке це складно.

Христос запропонував нам інший шлях: взагалі звільнитися від роздратування, досягти такого стану душі, коли нас ніщо не дратує: жодна людина, ні погода, ні низький оклад, ні те, що продірявився черевик, взагалі ніщо, – коли ми рівні і спокійні. І не тому, що нам на усе начхати, а тому, що через терпіння ми досягли упокорювання. Як досягається, допустимо, перемога над роздратуванням? Тільки терпінням і молитвою, тільки постійною стриманістю: ось помру, а не дратуватимуся. А якщо в мені все-таки закипає роздратування, я починаю молитися Богові до тих пір, поки воно не піде. І так робитиму сьогодні, завтра, післязавтра, десять років, двадцять років, тридцять, сорок – доки роздратування не зникне. І так чинитиму з кожним гріхом, який я виявлю в собі.

Яка ця страшна мука, яка важка праця, особливо для людини, яка уперше в церкву прийшла вже в літах! І кожен гріх у неї – це не просто травинка, а ось таке дерево, спробуй його вирви із серця. Скільки треба праці! Для багатьох це вже марна справа. Залишається тільки сподіватися на милість Божу, на те, що Господь Сам спасе, пославши якусь скорботу, якусь хворобу, труднощі. Ну ось, наприклад, настільки людина звикла смачно їсти, що бачить грибки солоні – і не в змозі утриматися. Здавалося б, яка дрібниця: ну не їси, і усе. Але це просто для того, хто вже постив, хто тренувався в стриманості, а для неї це страшна мука. І Господь, умилосердившись над нею, посилає їй якусь виразку або холецистит, при якому гриби їсти категорично не можна: з’їси грибок, і буде напад. І людина виправляється – як би палицею.

Те, що ми не можемо доробити через свою неміч, Господь по милості Своїй Сам виправляє, даючи нам ось такі ліки. Втім, вони гіркі і важкі, але якщо ми хочемо душу свою спасти від гріха, отримати свободу, то ми повинні це приймати. Тому те, що з нами трапляється, усю скорботу, хвороби, треба приймати з радістю, треба жадібно пити чашу страждань, бо вона зціляє нас від гріха.

Думки про навколишнє