Іов і його друзі, Ілля Репін

У кожної людини – свій особливий характер, у кожного своя неміч, у кожного свої особливі дарування. І якщо ми розглядатимемо святих, то побачимо, що вони теж усі різні: одні мужні борці, другі покірливі трудівники. Одні «вірою перемагали царства, творили правду… затуляли пащі левів, гасили силу вогню», тобто всякі творили дива. А другі, навпаки, жили непомітно, таїлися від людей, і про їх подвиги часто дізнавалися за декілька днів до їх смерті, а бувало, що і після смерті.

Усі святі були прикрашені багатьма і різними чеснотами, але їх усіх об’єднувало одне – упокорювання. У Царстві Небесному серед безлічі святих немає жодної людини, яка б не мала цієї чесноти. Щоб людині зійти на небо, їй просто необхідно умалитися, здобути убогість духовну. Тому терплячи і себе, і свої обставини, і свою гріховність, і свої хвороби, переносячи це без нарікання, відсікаючи невдоволення, небажання, долаючи свою похіть, людина поступово, крок за кроком, місяць за місяцем, рік за роком приходить у цей блаженний стан – вона вчиться терпіти, а через вчення терпінню поступово набуває упокорювання.

Думки про навколишнє