Не маючи любові, не можна досягти Царства Божого. Але щоб любов мати, людині треба передусім зрозуміти, що це таке, бо не можна прагнути до любові, не знаючи, що це означає. А оскільки пояснити цього словами не можна – любов можна тільки показати, виявити, лише тоді людина може відчути усю її красу, – тому Господь у кожній Своїй дії, у кожному Своєму слові цю любов виявляє.

Любов завжди спрямована на зовні, але в спотвореній гріхом людській природі вона обернена всередину. І якщо не відбувається в людині перевороту, який називається покаянням, то усі сили любові, усі здібності її душі так і залишаються спрямованими на саму себе, що з погляду Царства Небесного є погибель.

У цьому і полягає людська смерть: Бог любов випромінює, а людина, яка опирається Богові, направляє її на себе. Тому людина, яка хоче жити з Богом, обов’язково має навчитися випромінювати любов назовні.

Думки про навколишнє