Пророк Ісая пророчить народження Христа

Історія людства є історія розвитку у світі гріха. Проте темній лінії протистоїть інша, світла лінія. Це лінія кращих з людей, які всім своїм життям протистояли гріху і злу, чекали і жадали Правди Божої.

Але людина розуміла, що своїми силами перемогти гріх і зло неможливо. Людська природа настільки знесиліла за ті тисячоліття, протягом яких людина перебувала в гріховному затьмаренні, що власними силами здолати потяг гріха не могла.

Людина чекала Спасителя!

Спасителя чекали юдеї. Спасителя чекали язичники. За свідченням римських істориків Светонія і Тацита, у часи, близькі до Пришестя Христового, між римлянами та іншими язичницькими народами ходила чутка, що на Сході скоро з’явиться цар, який підкорить світ. Римські поети оспівували очікувану появу дивного Спасителя. Вергилій оспівував немовляти, з приходом якого відновиться древнє золоте століття.

Найбільшої напруженості ці месіанські очікування досягли в Ізраїлі. У написаному незадовго до Різдва Христового документі “книги Сивіл” говориться, що скоро з’явиться цар, який покладе край війнам на землі; язичники, які повстануть проти Єрусалиму, загинуть. Кумраніти, юдейські відлюдники, вже розробили детальний секретний план і карти свого наступу на ворогів Божих, щоб, як тільки прийде Месія-спаситель, встати під Його знамена.

І от тоді Господь послав Ангела в місто Назарет. Про явлення Ангела Марії ми знаємо з Євангелія від Луки. Чому саме Лука повідомляє нам про це? Тому є кілька причин.

Лука, як він сам повідомляє, вирішив написати своє Євангеліє “старанно дослідивши все від початку” (Лк. 1:3). Тому у своєму творі він використовував відомі в його час оповідання про Божу Матір, про батьків Іоанна Предтечі.

Існують древні перекази, що Лука (а він був учнем апостола Павла) був особисто знайомий з Божою Матір’ю. У такому разі, він міг усе це чути з Її вуст.

І ще: Євангеліст Лука був греком. Можливо, саме тому він приділяє більше, ніж інші Євангелісти, уваги до участі жінок у священних подіях. Юдаїзм (як і іслам) є релігіями, в яких вітається перевага чоловіка над жінкою. До цього дня, наприклад, кожен юдей у своїй ранковій молитві не забуває подякувати Богові за те, що Він не створив його “язичником, рабом або жінкою”. Жінки дякують Богові лише за те, що Він створив їх “за Своєю волею”.

Лука повідомляє нам про те, що саме жінки були першими, хто допомагав Учням в їхньому служінні матеріально, віддаючи на це власні кошти. У цій групі були “Марія, звана Магдалиною та Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому (Ісусові) з майна свого” (8:2-3). Саме Лука згадує про групу жінок, що йшли за Христом, коли Він йшов на Хрест (23:49), і про жінок, які “слідом же йшли… і бачили гріб, і як покладено було тіло Його” (23:55). Лука розповідає, як жінки принесли до Гробу пахощі та миро (23:56) і швидше за чоловіків визнали Воскресіння Христове (24:1-10). У Луки, у його Книзі Діянь, де повідомляється про життя першої християнської общини, сказано, що Апостоли “однодушно перебували у молитві й благанні, з деякими жінками i Марією, Матір’ю Ісуса, та з братами Його” (Діян. 1:14). Лише Лука таку пильну увагу приділяє місцю і ролі жінок у священних подіях, і саме тому, найвірогідніше, він звернув свій погляд на Матір Ісуса, Марію. Він збирав перекази про Неї, можливо, сам зустрічався з Нею.

Автор: протоієрей Костянтин Пархоменко

Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці