Про відмінності скорботи заради Бога та скорботи світської, а також про важливість покаяння, роздумує редакція сайту . . .

«Ми ж, як співпрацівники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно. Бо сказано: “У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі”. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2Кор. 6:1,2), – а ви, раптом, ніколи не задумувалися над тим, а які саме ознаки цього сприятливого часу? Як не проґавити його в житейській метушні? – Насправді все дуже просто, коли людина чує слово Боже, саме тоді для неї і настає цей сприятливий час. Варто лише не проґавити його серед вже згаданої житейської метушні, бо інакше людина може звикнути до Божого слова, призвичаїтися до нього, втратити почуття новизни, і тоді хто знає, коли випаде наступний сприятливий час. Якщо випаде взагалі…

І знаєте, коли людина не скористається слушним моментом для прийняття Божого слова у власне серце, з нею не може статися доволі типова історія, згадана апостолом Павлом у наступному розділі Другого послання до коринтян: «Тепер я радію не тому, що ви засумували, але що ви засумували до покаяння; бо сумували заради Бога, так що ніскільки не зазнали від нас шкоди. Бо печаль заради Бога породжує незмінне покаяння на спасіння, а печаль мирська викликає смерть» (7:9,10). Саме так, не зазнати печалі, скорботи заради Господа, які приносять благотворні зміни в життя людське.

Комусь написане може здатися нісенітницею, але така правда життя: слідування за Христом приносить людині поневіряння, випробовування і навіть страждання, але заразом саме вони очищають серце людське, роблять його кращим, придатнішим для перебування поруч з Господом у Божому Царстві. Тобто віруюча людина страждає не просто так, а задля високої мети, задля перебування з Богом у вічності. Але зовсім інша картина спостерігається у випадку, коли певна людина страждає не заради духовних цілей, а заради суто світських. І навіть, коли вона все ж таки зможе досягнути бажаного результату, а це стається не так вже часто, вона все одно буде в програші, адже проґавить своє життя заради марноти, заради гонитви за речами, які у вічності не матимуть жодної цінності.

Редакція сайту

Ближче до Бога

Ваш коментар: