День 3: Ісус Христос бажає терпіти

Пригадай собі, що ніхто так не любив людей, як Господь наш Ісус Христос, бо “полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх” (Ін. 13:1), і що ніхто не любив так Господа Бога, як Він. Але між ображеним Господом Богом і людиною була прірва. Господь наш Ісус Христос хотів поєднати Бога з людиною, а що це могло статися лише через Його муку, то бажав Він її цілим серцем. “Хрещенням (кривавою мукою) маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!” (Лк. 12:50).
Ця мука представляється Йому в Ґефсиманії в усій своїй жорстокості, так що Він сумує, тривожиться і обливається кривавим потом. Він однак не втікає перед жертвою, але каже до Отця: “Не Моя воля, а Твоя нехай буде!” (Лк. 22:42).
А ми не хочемо терпіти і тремтимо при згадці терпіння. Тимчасом терпіти мусить кожна людина; один мусить терпіти хворобу, інший убогість, інший переслідування, інший є людям, інший сам собі є причиною терпіння. “Хоча б ти хотів утекти і на кінець світу, всюди знайдеш хрест і терпіння”, – каже Тома Кемпійський.
І ти, певно, любий приятелю, багато терпів у житті, а терпіння твої були тяжкі, бо в них не було тої згоди з волею Господа Бога, котра дуже полегшує терпіння. Здається, ти кидався, виривався, нарікав у своєму терпінні, а те все не лише не приносило тобі відради, але й ще додавало терпіння. До таких людей відзивається святий псалмоспівець: “Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий” (Пс. 126:2). Це значить, що якщо Господь Бог зішле на кого терпіння, воля Божа мусить на ньому сповнитися, і людина сама не зможе їх уникнути. Святе підкорення Божій волі не лише зменшує терпіння, але і в терпінні збільшує людину, запалює її до терпіння. Святі Божі угодники, пригадуючи собі, як багато терпів Ісус Христос із любові до нас, бажали за ту любов віддячитися Ісусу Христу своїм терпінням. Проте не лише приймали терпіння, які Господь Бог на них зісилав, але ще й самі просили терпіння.
Ах, як же нам до цього ще далеко, хоч Ісус Христос і за нас терпів, і ми маємо Йому віддячити!