Господь дав нам заповіді, бо ми люди нечутливі, ми не знаємо, що добре, що погане. Спочатку Господь сказав: не вбивай, не кради, не перелюбствуй. Але це ще зовсім не духовне життя. Духовне життя починається з іншого. Ти навіть не дивися з жаданням, щоб у тебе в душі навіть такої думки не було, – ось це вже духовне життя, бо помисел тобі пропонує гріх, а ти цей помисел відкидаєш. Усе моє бажання прагне до гріха, а я кажу «ні». Бо я вибрав вже Христа. Бо нічого мені не потрібно в цьому житті від диявола, я хочу бути тільки з Христом.

І якщо людина так поводиться, якщо з таких вчинків її життя складається, то вона хоч і важко, бо весь час на усіх планах буття йде боротьба зі своїми жаданнями, проте людина набуває благодать Святого Духа. І вже коли набуде благодать Святого Духа, тоді їй на світі легко живеться, вона блаженна, вона взагалі не тужить, що б не відбувалося, бо з нею Бог. У неї з’являється ясне бачення речей, їй стає усе зрозумілим: навіщо вона живе; що треба робити, а що робити в жодному разі не можна. Вона розуміє, що ярмо Христове благе, а тягар Його легкий.

Думки про навколишнє