День 10: Господь наш Ісус Христос в Анни
Розваж, як озброєний натовп наближається вже до брам міста. Ісус між ними зв’язаний, збитий, скатований, ледве може крок зробити. Через п’ять днів, у неділю квітну, Ісус Христос також в’їжджав до цього міста. Але яка велика різниця між одним та другим походом! Тоді ті люди по дорозі стелили Йому одежі й галузки як цареві, як переможцю, а нині ті самі люди провадять того ж Ісуса як злодія. Тоді з великою радістю кликали: “Осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє!”, а нині серед зневаг, прокльонів, диких криків ведуть Його на суд Архієрея.
Чи тут не вражає тебе та зміна людських судів, що нині підносять тебе по-під небеса, а завтра готові тебе засудити на смерть? Ніколи не покладай надії на людей. “І відвели Його спершу до Анни” (Ін. 18:13). Дивися на цього архієрея, який він поважний. Він найвищий архієрей в Єрусалимській святині. Голова сива, борода довга, також сива, а вбраний у довгу білу одежу на знак своєї ніби-то святості. Голову прикрашає мітра. Вся його постава вказує на його високу гідність. А тимчасом це “гріб побілений”, що зверху ясніє, а всередині повний гнилі й костей. Ой, не суди нікого зі зверхнього його вигляду.
Архієрей питає Ісуса про Його науку та Його учнів. І для чого він це робить? Може, хотів чогось від Нього навчитися? О ні! Він хотів лише висміяти Христа. Він неначе хотів сказати: “Ага, Ти хотів усіх спасти, а тепер сам згинеш, бо Ти в моїх руках”. Ох, який же незрозумілий біль стиснув Пресвяте Серце Ісусове, коли побачив перед Собою того облудного чоловіка. А одначе Ісус ушановує в ньому достоїнство священика. Тому й відповідає йому на запити: “Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові?” (Ін. 18:21-22). О проклята рука, що осмілилася зневажити лице Господа Бога, перед котрим упадають небесні сили!
Ісуса Христа ніхто не бере в оборону. Він мусить випити чашу Своєї муки аж до дна.