Плисти проти течії
Чому віра завжди пов’язана з боротьбою? Бо ті слова, якими до нас звертається Господь, викликають у нас бурю. Ми живемо стихіями світу, а слова Господні істинні і виступають проти усіх цих стихій. А оскільки ми звикли плавати течіями світу, цього життєвого моря, то хоча серце наше, створене Богом, відгукується на слова Божі як на істину, але ця звичка примушує нас постійно відкидати Його слова. Ось тут і боротьба: чи зуміє людина виплисти проти течії? Чи так сильно зачепили її серце слова Господні, звернені до неї, що вона змогла розвернути свій корпус у протилежний бік і почати плисти проти течії, плисти проти всього, що її у світі оточує: проти культури, в якій вона вихована; проти народу, в якому вона живе; проти перебігу історії, що здійснюється на її очах; проти людських звичок і способу життя?
А це дуже важко. У потоці набагато легше мчати: закрив очі, ліг на спину або на живіт і пливи. Тому, природно, мало хто наважується вигрібати проти течії. Багато хто каже: я вірую в душі. Це означає, що людина на животі пливе за течією, але в душі вона знає, що пливе не туди, а, прямо скажемо, у протилежний бік. А якби людина ставила собі уранці питання: «Навіщо я живу?» – і увечері: «Що я робитиму після того, як помру?» – то це спонукало б її докладати якісь зусилля, щоб з потоку вибратися.
Людина на негативному досвіді усього свого життя повністю переконується, що вона приходить до страхітливого кінця. Усе, що, як їй здавалося, вона в результаті життя придбала, насправді вона втрачає в результаті смерті. Тобто усі бажання людини, усі її прагнення виявляються просто димом, порохом. І окрім того, що це безглуздо, це і аморально. Тому совість – голос Божий у людині, яка не глухне ніколи, – увесь час їй каже: ну що ти робиш? опам’ятайся, це ж недобре, це негарно. Хоча вона сама себе виправдовує: ну і що, усі так… а що робити, таке тепер життя. І багато інших слів, якими людина звикла себе заколисувати. Але коли вона поставить собі ці питання, вже не залишається жодних виправдань аморальності, цьому поганству, в якому вона живе. Тоді відбувається боротьба вибору: з ким я, зі світом або з Богом?