День 15: Ісус Христос оскаржений перед Пилатом
Хто б подумав, що архієреї і юдейська старшина, поставлені на сторожі різних обітниць, видадуть у руки поган Того, котрий був обіцяним Спасителем світу, якого пророкували пророки, а очікували патріархи? А проте ображена їх гордість і ненависть покликала їх до того! Другого дня зранку привели вони Ісуса і оскаржують перед римським намісником Пилатом. А коли цей спитав їх: “У чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі” (Ін. 18:29-30).
Як цей Ісус Христос мав би бути злочинцем, що годував голодних, очищав прокажених, уздоровлював хворих, проповідував Євангеліє? О нечувана людська злобо! Навіть сам диявол на таке не відважився б.
Пилат зрозумів відразу, що має до діла із юдеями, серця яких закипіли жорстокою ненавистю до невинного чоловіка.
Та юдеї також усвідомили, що Пилат зрозумів їх злобу. Тому почали цілу справу брати з іншого боку. Отже, так казали: “Ми знайшли Цього, Який розбещує народ наш і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем” (Лк. 23:2). Яка страшна брехня! Ті фарисеї хотіли спіймати Ісуса на слові, тому запитали Його: “Чи годиться платити подать кесареві, чи ні?” (Мф. 22:17), а Ісус відповів їм: “Віддавайте кесареве кесареві, а Боже – Богові” (Мф. 22:21). А ті злобні люди так огидно перекрутили слова Христові. Як страшно Ти мусив терпіти, мій найсолодший Спасителю, коли Ти бачив таку злість, підлість і брехню!
“Пилат запитав Його: Ти Цар Юдейський? Він же сказав йому у відповідь: ти кажеш. Пилат сказав первосвященикам і народові: ніякої провини я не знаходжу в Чоловікові Цьому” (Лк. 23:3-4). Розваж це добре, християнська душе. Пилат-поганин ушановує в Христі царську гідність, а фарисеї, найвищі священики, не хочуть. Поганин подав честь Христові, а Ізраїль ні. Як мусило боліти Ісуса Христа такі підлі вчинки тих, кого Він прийшов спасти від вічної загибелі.
Коли таке спіткало найневиннішого Ісуса, то не дивуйся, що часом постигне таке й тебе, грішника. Подумай собі про те, що Ісус Христос сказав Своїм учням: “Раб не більший за господаря свого” (Ін. 13:16).