День 23: Пилат засуджує Ісуса на хресну смерть
До останньої хвилини Пилат мав Ісуса за невинного. Тому дуже хотів Ісуса звільнити. Але при тому боявся юдеїв. А юдеї все ж домагалися смерті Ісуса. “Правитель сказав: яке ж зло вчинив Він? Та вони ще дужче кричали: нехай буде розіп’ятий. Пилат, побачивши, що ніщо не допомагає, а заворушення зростає, взяв води, і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви. Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття” (Мф. 27:23-26).
Застановися трохи над учинком Пилата. Він надто переконаний у невинності Ісуса, захищає Його перед юдеями, заступається за Нього. Але проте, таки засуджує Ісуса на смерть. Віддає Його юдеям, щоби розп’яли. Він боїться юдеїв, і з тої боязні підкоряється їх злобі. Пилат є вірним образом дуже багатьох людей. Бо є багато людей, що хотіли б бути добрими. Вони дуже гарно говорять про християнські чесноти, самі ж одначе грішать, їхня воля слабка, не здатна противитись спокусі. А може, й ти до таких належиш? Якби так було, то проси Ісуса Христа, щоб дав тобі ласку навернутися, бо стан такої людини дуже злий. “Бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть” (Рим. 2:13).
Злобний Пилат думав, що коли вмиє руки водою, то тим заслониться перед судом справедливого Бога. Скільки ж є таких людей, що не йдуть за голосом свого сумління.
Совість каже їм іти правою дорогою, хоча би мали через те й життя втратити, а вони не слухають. Вони з легким серцем допускаються тяжких гріхів, а грижу совісті заглушають забавами та розкошами, веселощами. А перед людьми викручуються зразковими чеснотами. І так дуже часто видають себе за чесних, а насправді є великими грішниками.
Але перед Богом не скриються, не усправедливляться. Бог бачить і найскритіші закутки їх сердець.
А тепер придивися до тих злісних юдеїв, їх злоба так засліпила, що й самі добровільно стягають на себе Божу помсту й Божу кару. Самі себе осуджують. “Кров Його на нас і на дітях наших”. Та й справді, Пресвята Кров Христова, невинно пролита, страшно затяжіла на євреях і тепер тяжить на їхніх дітях. Святі ангели мусили затремтіти від того, ціле небо мусило застогнати на такий бунт вибраного народу проти самого Бога. Ой, яка тяжка чекає їх кара.
А Ісус Христос що каже на це? Він мовчить, але Його Найсвятіше Серце болить над тою несправедливістю та злобою, що кличе до неба на помсту. Він, невинний, жертвується за мене, грішника; Пан віддається на муки за невільника; Творець за створіння.
Ой Господи Ісусе Христе, це я своїми гріхами заслужив на осуд. А щоб я був вільний від цього вічного засуду, Ти приймаєш на Себе засуд смерті. Щоб я жив вічно, Ти хочеш умерти. Чим же Тобі за це віддячуся ?