Зверни увагу на те, що каже далі Святе Євангеліє: “І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа” (Ін. 19:16-17).

Душе християнська, глянь на той важкий та великий хрест. Він був приблизно довжиною 6 м, а шириною 4 м. І той тягар вкладають на побиті та зболілі Христові рамена. Його ослабле тіло зігнулося під тим тягарем, але Його душа зраділа. Він як найвищий священик радіє, що приносить найбільшу жертву Своєму Небесному Отцю за спасіння світу.

Коли св. Андрій з такою ж радістю витав хреста, коли його мали на ньому розіп’яти, то набагато більше тішилося те Пресвяте Серце Христове, як побачило хрест: “Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє” (Пс. 18:6).

Тут якраз приходить на думку той милосердний самарянин, що зустрів на дорозі зраненого чоловіка. І змилосердився над бідним чоловіком, не хотів його такого побитого залишати. Налив вина й оливи на його рани, взяв на свого осла, і завіз до гостинниці.

О який же Ти, Господи Ісусе, безконечно милосердний для мене. Ти в рани моєї душі, завдані проклятими чортами, ллєш вино своєї крові й оливу Божої ласки. Береш ту бідну душу на свої рамена, несеш до гостинниці спокою і щастя! Як же Тобі дякую за Твоє милосердя.

Господь Ісус Христос, розпочинаючи великим серцем Свою Хресну дорогу, взиває, щоб і я ніс свій хрест відважно і постійно. Та зжалься, Боже, коли я малодушний у терпіннях, які мене стрічають. Я хотів би брати участь у піднесенні Христової хвали, яку дізнавали учні при Господньому Преображенні; я хотів би мати уділ у солодощах Св. Причастя, яких Апостоли зазнавали при ламанні хліба. Але коли Господь Ісус зішле хрест на мене, не хочу його нести, або ж нарікаю, що він довгий та важкий і т. д. А тимчасом знаю, що Господь Ісус покладає на кожного такий хрест, який відповідає його успособленню й силам. Дай мені, Господи Ісусе, замилування до хреста.

Розважання на дні Великого посту