День 31: Ісус Христос упадає третій раз під хрестом
Душе християнська! Іди далі за Ісусом і приглядайся до Його тяжких мук. Поглянь, як Він гірко несе Свій хрест.
Сили вже зовсім Його покинули. Вже далі не може іти, а не те щоб нести на собі такий тягар. І знов падає під хрестом. А це вже утретє. Кати підносять хрест, але Ісус не рухається. Вони гадають, що вже помер. Обступили Його фарисеї і настрашилися. Та чого? Чи, може, їм Його жаль? Ні! Вони для Нього не мають ані крихти жалю, їм лише жаль стало, що не будуть бачити, як Він буде конати на хресті. Тому вони й настрашилися. Та ні, Ісус не вмер, Він ще живий. Він мусить випити ту гірку чашу, яку Йому подав Його Отець Небесний, і яку Він добровільно прийняв за наше спасіння. Звичайно, Його жертва мусить бути повною. Він помре на хресті на радість закам’янілим фарисеям. Він мусить умерти на хресті, щоб сповнилося пророче слово, та щоб ми жили вічно на небі.
Кати дають хрест знов Симонові Киринейському. Ісуса же ведуть на місце страти. “І привели Його на місце Голгофу, що означає Лобне місце” (Мк. 15:22). По дорозі на Голгофу Ісус падав тричі. А чи знаєш, чому Ісус Христос стільки разів падав? Св. отці кажуть, що Ісус Христос хотів тим надолужити Своєму Отцю за наші свідомі упадки в гріхи, бо ж люди помножують ті гріхи! Не один, що висповідався зі своїх тяжких гріхів, заледве пообіцяв виправитись, а вже знову їх допускається. Знову повертає до колишніх гріхів. А це дуже ображає Господа Бога.
Св. Петро з великою зневагою згадує про таких людей. “Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше. Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді. Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: “пес повертається до своєї блювотини” і “помита свиня йде валятися в багно”” (2Пет. 2:20-22). І справді, це дуже огидно, коли людина після сповіді повертає назад до тих же гріхів. Та й страшно, бо через те серце такої людини байдужіє і може навіть закам’яніти.
Господи Ісусе, як же я соромлюся цих несподіваних моїх упадків, як за них жалію, бо знаю, що вони були причиною Твоїх упадків під хрестом.
Цей третій і останній упадок Ісуса під хрестом нагадує нам, що і нас колись смертельна слабкість звалить на ложе болів. Коли сили будуть нас покидати і смуток обійме нашу душу, пригадаймо собі тоді Хресну дорогу нашого Спасителя. Пригадаймо собі останній Його упадок під хрестом, проситимемо в Нього допомоги, а Господь Ісус зміцнить нас і потішить. Через Твоє помилування, спаси нас, Господи!