Сірі релігійні реалії

“Через те, що більшість людей не хоче свідчити оточуючим про Христа, то вони не мають духовних плодів”,- вважає редакція сайту . . .

«Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу», – поділився невтішним спостереженням апостол Павло у своєму Посланні до филип’ян (2:21). Підтвердження цьому можна знайти в поведінці братів Зеведеєвих, коли вони одного разу «сказали: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо» (Мк. 10:35). Що ж хотіли ці брати, якщо хтось призабув, від Спасителя? «Дай нам одному праворуч від Тебе, а другому ліворуч від Тебе сісти у славі Твоїй» (в. 37), – не більше, і не менше. Як мовиться, брати вирішили зіграти по-крупному.

Ясна річ, багато хто дорікає їх у цьому, але зі свого боку хотілося б їх похвалити: адже «якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Мф. 7:2). Хочеш отримати багато від Бога – багато в Нього і проси. Звісно, якщо будеш готовий це понести: адже що точно Господь дає кожній людині, так це хрест. Про що власне Господь Ісус Христос братів попередив: «Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хрещенням, яким Я хрещусь, хреститися?» (в. 38)… І отримав від них ствердну відповідь: «Можемо» (Мк. 10:39).

А тепер самий час повернутися до наших сірих релігійних реалій, а сірими вони є через те, що більшість людей, які свого часу прийняли хрещення, хрест від Христа приймати якраз не хочуть, про що і свідчить сірість їх духовного життя: немає особливих плодів духовних, немає і якогось духовного піднесення… На відміну від вже згаданих братів Зеведеєвих: попри помилковість своїх попередніх очікувань, вони змогли виконати Христове доручення отримане після Його славного Воскресіння: бути Христовими «свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Самарії та аж до краю землі» (Діян. 1:8).

Від більшості нас, здається, Господь подібного не вимагає: достатньо стати Його свідками для людей оточуючих. Але і тут у більшості ця місія зазнає цілковитого краху, і передусім через те, що ця більшість про це Христове доручення навіть гадки немає… шукаючи, як вже казав апостол Павло, «свого, а не того, що угодно Ісусу Христу». Тим самим залишаючись у сірих релігійних реаліях.

Редакція сайту

Усе по темі: 5 неділя Великого посту