Уяви собі Господа Ісуса, коли Він висить на хресті. Хрест – це амвон великого поучителя; слухай Його науки. Сім слів лише сказав Господь Ісус, висячи на хресті, але ті слова є ніби сім параграфів Його постаменту, ніби сім променів Божої мудрості, ніби сім книг, повних для нас науки й втіхи.

Злість людська зробила все, на що лише можна було спромогтися, щоби Господа Ісуса обдерти з честі, відібрати здоров’я, позбавити Його життя. Господь Ісус міг знищити Своїх ворогів одним лише словечком. Та Він їм прощає, за них молиться: “Отче, прости їм, бо не відають, що чинять” (Лк. 23:34). З цього наука для нас така: щоб ми не гнівалися, не мстилися на наших ворогах, і щоб ми їм завжди прощали.

Біля хреста Христового висіли два розбійники. Один розбійник хулив Господа Ісуса, а другий захищав Його: “Озвався і другий, і докоряв тому, і казав: чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений? І ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив. І сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє! І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю” (Лк. 23:40-43). Зверни увагу, який милосердний є Господь Ісус для каючого грішника, якщо він щиро навертається до Господа Бога. Але свого навернення не відкладай на останній час, як той розбійник. Він для тебе є прикладом, щоб ти задля своїх гріхів не впав у розпуку: однак є також прикладом, щоб ти не уповав надмірно на Боже милосердя, що й тобі вдасться так легко одержати небо, як тому розбійникові, – каже св. Августин.

Святе Євангеліє каже, що під хрестом Христовим стояла Мати, стояла зі серцем, пробитим мечем болю. Вид терпіння Ісуса Христа, наймилішого її серцю, таким болем наповнив Царицю Мучеників, що на думку отців Церкви, всі люди повмирали б, якщо той біль розділили б між ними. У тому болю Найсвятіша Діва Марія стала нашою спільною Матір’ю: “Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це – син Твій. Потім каже ученикові: це – Мати твоя!” (Ін. 19:25-27). Св. Іван, стоячи під хрестом, представляв увесь рід людський, для котрого Господь Ісус створив Марію Діву нашою Матір’ю, а нас – дітьми Марії. Як же вдячні повинні ми бути Ісусу Христу за цю заповідь, якщо залишає нам наймилійшу, найкращу матір, яка кожного з нас більше любить, ніж усі матері разом можуть любити своїх дітей. Чи ми любимо Марію так сильно, як вона любить нас?

Розважання на дні Великого посту