Як налаштовують арфу? За камертон налаштовують «ля», а від «ля» вже усі інші струни. Наш камертон – це Священне Писання. Беру якусь заповідь: «Блаженні убогі духом» – не чую, не розумію, що це таке, не відчуваю, моє серце не відгукується. Гаразд, тоді візьму іншу «ноту»: «Блаженні милостиві». Що таке милість, розумієш? Ну, ось і налаштовуйся на неї, намагайся бути милосердним. Налаштуєш цю струну, а від неї вже можна налаштувати і іншу – зрозумієш, що таке «Блаженні убогі духом», що таке «Блаженні гнані за правду» і «Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть».

Усі прагнуть, щоб їх любили, шанували, а тут блаженні, коли вас ганьблять, – нічого собі! Як це можна зрозуміти? Не розумієш? Гаразд, роби те, що розумієш. І коли ця струна твоя натягатиметься, тоді від неї можна налаштувати і інші. І ось так усе життя, бо цих струн – заповідей Божих – дуже багато, але усі вони говорять про одне: про любов, про гармонію, про красу. Деякі дивуються: немає в моєму серці любові ні до Бога, ні до ближнього, навіть до дружини своєї. Так, якесь почуття є, а ось справжньої любові, жертовності немає, щоб бажати дійсно зректися себе і послужити іншому, бо любов – це сукупність усієї досконалості.

Коли усі струни налаштовані, тоді по них провів – і звучить божественна музика. Але коли одна струна так, інша отак, третя взагалі висить, четверта відірвалася, яка тут буде музика, про яку любов може мова йти? А Царство Небесне – це царство любові, царство досконалості, правди і краси. Тому тільки та людина, яка життя витратила, щоб налаштувати цей божественний інструмент – душу свою безсмертну, вкладену в нас Богом, – тільки та людина і входить у Царство Небесне. Вона потрапляє в божественний оркестр, що звучить на небесах, вона стає учасником життя Божественного, починає бачити Творця, диригента цієї музики, яка звучить для нас з небес і яку ми не відчуваємо, не чуємо через гріхи наші.

У нас звучить грім, шум, гамір, какофонія якась. Ми самі і люди навколо нас грають на тих інструментах, якими є їх власна душа, – а це консервні банки та іржаві тази, тому жодного благородного звуку звідти не доноситься. І щоб для Царства Небесного душу свою підготувати, треба довести її до Божественної досконалості. Господь нас закликає: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» – от якої досконалості ми повинні в Церкві досягти, ось для чого нас хрестили. Для цього ми збираємося щонеділі на молитву, для цього ми причащаємося Святих Христових Тайн, для цього ми каємося в гріхах на сповіді.

Думки про навколишнє