Ми повинні знати, що людина грішить не тому, що її мама доброму не навчила, або вона без батька росла, або в погану компанію потрапила, або спокуса дуже велика, або ще з якоїсь причини, – ні, це лише середовище, в якому гріх росте. Природно, у благочестивих батьків домашнє середовище сприятливіше для виховання доброго дитя, ніж у батьків, що живуть, допустимо, у блуді або в пияцтві.

Але тяжіння до гріха завжди здійснюється в серці людському самостійно, і ніколи не буває, щоб хтось скоїв гріх і не знав, що це грішно. Він через совість свою знає, що це недобре, бо Господь, як сказано у Священному Писанні, «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини» (1Тим. 2:4).

Думки про навколишнє