Давати, а не брати

Шлюб служить не для тілесних втіх. Він задуманий Богом для продовження роду людського і для зростання людей у любові, щоб вони вчилися змирятися один перед одним, один одному служити і один одного зводити до більшої висоти небесної. Шлюб – це не боротьба за те, хто виявиться першим, буде іншим розпоряджатися і командувати, як це зазвичай відбувається, а, навпаки, шлюб – це змагання, хто кому більше послужить і хто принесе іншому більше жертв.
Якось нареченим у РАЦСі поставили питання, чого вони чекають від заміжжя. З десяти дев’ять хотіли бути щасливими і тільки одна сказала: «Я хочу дати щастя йому». І журналіст припустив, що, напевно, тільки вона буде щасливою, бо хоче давати, а не брати собі. Так воно і відбувається. Сучасні сім’ї тому і розсипаються, що люди не знають, на чому має ґрунтуватися шлюб.