Замислитися про душу
Людино, що для тебе головне? Царство Небесне або твоє тілесне життя? Господь нам радить шукати скарбу на небі, шукати для себе передусім духовної користі на шкоду користі тілесній, матеріальній. Бо ось квартиру придбав, усього туди накупив – потім поїхав кудись відпочивати і мучишся: а як там, не пограбували? А якщо в тебе нічого особливого немає, то і голова не болить, спокійно себе почуваєш, легко на душі. Тому Господь учить: не збирай собі скарбів, не прагни до цього, не думай.
Іноді поговориш з людиною молодою, і вона вживає в розмові такі слова: безперервний стаж, пенсія та інше. Навіть дивуєшся: людині двадцять років, а вона вже думає про пенсію. Можливо, життя залишилося років десять, а вона роздумує, що буде через сорок років. Ну чи не смішно це? Звісно, передбачливість похвальна, але не до такої ж міри. Адже що наше життя? Це пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає, як апостол сказав. Не можна ж усе своє життя будувати з розрахунку на пенсію, якої взагалі може не бути. Помреш у п’ятдесят дев’ять років – і усе. Чи пенсійний вік відсунуть, якраз коли ти не чекаєш. Це зовсім від нас не залежить, і завтра усе може взагалі перекинутися і встати з голови на ноги, а потім знову на голову. Тому якось про це думати і зводити своє життя виходячи з цього абсолютно неможлива річ.
Якщо ми усе життя носитимемося магазинами, у нас просто сил не вистачить на життя духовне. Тим більше час зараз – це усі помітили – дуже швидко минає. Роки минають як місяці, місяці як тижні, тижні як дні. Як життя летить! І як у нас мало часу! А ми усе будуємо плани на це життя.
Іноді дивні речі відбуваються: людині шістдесят років, а вона дачу будує. Ну, купи якусь халупу, оббий її фанерою та живи, вистачить і тобі, і дітям твоїм. Ще будь людина молодою, тоді зрозуміло, а так навіщо? Навіщо так сильно до цього приліплюватися? Адже скільки це коштує нервів, скільки грошей забирає! Ні, щоб хоч би останні роки життя подумати про душу, почитати Євангеліє, у церкву походити, бо це найважливіша справа. Помремо ми і залишимо усе на землі, а що буде з нашою душею? Треба замислитися про це.