Життя більшості людей минає даремно. Кожен з нас народжується для того, щоб служити Богові тим даром, яким нагородив його Бог. У кого руки золоті, у кого голова світла – і усім цим він повинен Богові служити. Але внаслідок того, що людський розум потьмарився від гріха, людина починає служити собі, усе старається для себе. Буває, що деякі для сім’ї стараються, але таких мало, в основному і тут для себе: дружина мені повинна коритися, для мене усе робити; діти повинні обов’язково слухатися; що мені на думку спаде, вони повинні тут же виконувати. І в результаті людське життя минає даремно, втрачається найголовніший його сенс, бо Господь сказав: хто для себе старатиметься, для себе щось набувати, той усе втратить, а хто, навпаки, робитиме для Бога, той надбає усе – весь світ, увесь всесвіт.

Думки про навколишнє