Прагнення до добра (продовження)

Люди, особливо молоді, потребують добра, тепла, ласки, вони до цього прагнуть, але, на жаль, удома цього не бачать. Вони бачать тільки брехню, лукавство, обман, суперечки дорослих, всякий наклеп, лицемірство. Діти це усе помічають вмить, і ним стає удома нудно, тому вони йдуть на вулицю, туди, де їх розуміють. І ось сидять у підвалі, палять, потім починають розпусничати, далі вже наркотики, злодійство, і пішло-поїхало. А хто в цьому винен? Ті, хто не зміг удома створити для них таку духовну атмосферу, яка пересилила б своїм добром. Кожен з нас створений Богом, і тому будь-яка маленька людина інстинктивно прагне до добра, але оскільки вона ніде – ні на вулиці, ні в школі, ні по телевізору, ні в сім’ї – цього добра не отримує, то вона поступово починає просочуватися злом. І багато хто потім дивується: чому вони такі злі і в усьому чинять навпаки, ніяк не хочуть робити добро? Та тому, що вони в такій атмосфері живуть. Христос поніс на Своїх плечах весь світ, а потім цю ношу передав Церкві. І Церква протягом двох тисяч років по землі спасла мільйони людей – спасла від зла.