Треба обов’язково думати увесь час над своїм життям, читати Слово Боже, вивчати його. Телевізор викинути, щоб не відволікав. Треба душу спасати. Скоро помиратимемо, всі як один. Скоро буде Страшний суд, а ми телевізор дивимося. Чи не божевільні ми? Годі тільки їсти, пити, треба вже думати і про свою душу. Багато хто вже смертельно хворий, багато хто наступного року помре, багатьом два роки залишилося – все одно це дуже мало. Треба замислитися, замислитися швидше. Світ лежить у злі. Ми його з вами не врятуємо, людям зараз нічого не поясниш, ніхто слухати не буде все одно. Ти відповідаєш тільки за себе перед Богом. Ти підеш на суд. Тому потрібно обов’язково замислюватися: чи встигну я в гріхах покаятися чи так біля телевізора решту життя і просиджу?

Думки про навколишнє