Воздвиження
Своїм духовним досвідом, своїм духовним оком Церква прозріває істину і таємницю Христа і через богослужіння намагається посіяти ці істини, ці таємниці і в наших серцях.
У християнстві ніщо не піддається простій логіці, а навпаки, як кажуть філософи, усе антиномічне. Будь-який догмат Православ’я не можна просто логічно пояснити, вичислити, він вищий за суто практичне розуміння. І в Хресті Господньому міститься така ж таємниця.
Хрест сам по собі чудово красивий, але не через свою красу він має таку силу, а тому, що на ньому був розп’ятий Христос. Тому коли на душі в нас похмуро, а це буває через те, що демонська сила наганяє на нас смуток, достатньо нам поглянути на Хрест Христовий і порівняти свою печаль із сумом Христовим – і наша печаль здасться нам просто смішною в порівнянні з тією, яку носив у серці Він, бачачи наші гріхи. А ті думки, які диявол намагається поселити в нашій думці і через розум оволодіти нашим серцем, він навіває для того, щоб ми зреклися хреста. Диявол постійно нас відводить, і він ухитряється настільки хитро, що усе людство вже віддалив від хреста.
Чому ж Хрест Господній має таку страхітливу силу для усієї бісівської, демонської сили? Чому, коли нас облягають якісь помисли, нав’язливі думки, ідеї або ще якісь спокуси, досить спокійно, з вірою осяяти себе хресним знаменням – і наш розум звільняється, диявол відходить? Чому диявол не може бачити хресного знамення і постійно хоче його якимсь чином знищити? Бо хрест нагадує сатані і його прибічникам про найбільшу силу упокорювання Божого. Диявол відпав від Бога гордістю. Господь переміг диявола Своїм упокорюванням. Упокорювання нестерпне для сатани, тому йому нестерпний і вигляд хреста – цього найбільшого прояву упокорювання Господа нашого Ісуса Христа.
І тим, що Церква викладає хрест посередині храму і піднімає його на куполи, що Церква благословляє нас хрест носити на шиї, що ми осяюємо себе знаменням хреста і тим навіть, що суто фонетично «хрест» і «християнство» дуже близькі за звучанням у нашій мові, – усім цим Господь допомагає нам цю істину благодатну, рятівну, істину хресну, цю таємницю християнства засвоїти глибоко і міцно: немає іншого шляху на небо, крім упокорювання.