Багато хто з нас дуже дивується: що ж таке, ось я правила читаю-читаю, а усе в мене увага розсіюється, усе мені якісь злі думки приходять, якісь нечисті помисли облягають. І не розуміє людина, що позбутися цього вона може тільки завдяки благодаті Божій, без неї це неможливо. А благодать Божа тому і називається благодать, що це благий дар від Бога. А як дар можна схопити? Неможливо, бо він перевищує всяку мислиму, можливо досяжну чистоту людини. Дар – це завжди дарунок. І вся річ у тім, чи захоче Господь як особі нам цей дар дати або не захоче. Якими ми повинні для цього стати? Ось у чому завдання життя християнина: стати таким, щоб Господь йому дав цей дар.

Святими помічено, якщо людина старається в благочесті, щосили старається заповіді Христові виконувати, намагається прощати, нікого не засуджувати, усім виявляти любов, намагається бути такою, якою її хотів би бачити Господь, то Господь, бачачи її старанність, починає їй у цьому допомагати і допомагає до тих пір, поки людина не звільниться від свого минулого, старої людини. І тоді для неї починається нове життя в Христі. Ось так поступово, починаючи з малого і закінчуючи великим, кожен досягає у свою міру, хто скільки потрудиться.

Для кожного з нас є обитель у Царстві Небесному; кожен може цього досягти, треба просто зробити вибір: а що для тебе солодше, Царство Небесне, про яке ти не знаєш, що це таке, але вибираєш просто з однієї довіри слову Божому, або гріх, усю солодкість і гіркоту якого ти вже скуштував і випробував? Ось два шляхи, два способи життя. Один приводить до жаху і мороку, другий – до світла і вічного блаженства, оскільки те, до чого людина прагнула, вона отримує у своєму найвищому розвитку, і цей розвиток знову ж таки в нескінченності зростатиме. Чому ми це знаємо? Бо любов не має кінця. Якщо хто колись любив у житті хоч би одну людину, він знає, що від часу ця любов може тільки поглиблюватися і удосконалюватися. Так і стосунки людини і Бога: вони можуть тільки поглиблюватися і удосконалюватися в любові. І цей розвиток і наближення до Бога, поєднання з Ним нескінченні.

Думки про навколишнє