Коли люди не шукають Бога…
Завжди дивували люди, які багато років відвідують храм з не ясною для себе метою. І мова тут не про тих, хто заходить до храму пару раз на рік, а тих, хто регулярно, кожен тиждень відвідує богослужіння.
Що спонукає цих людей робити це рік за роком, коли вони навіть самі не знають для чого це роблять, коли їх церковне життя не приносить явних плодів? Здається, тут може бути кілька основних причин.
По-перше, люди часто ходять до церкви за звичкою, бо так їх привчили в дитинстві. Привчили, а з якою метою – не навчили. Самім же поцікавитися – часу, бажання та й потреби немає.
По-друге, комусь просто подобається хід богослужіння, церковний спів, сама атмосфера, що панує в храмі.
По-третє, багато людей намагаються прилучитися до чогось важливого, значущого в житті, тим самим підвищуючи власну самооцінку. Проте для них Церква – це не сукупність віруючих людей, а всього лише світська організація, з певною специфікою. Не більше того.
До речі, в одній людській особі ці причини можуть спокійно уживатися. Як? – Та дуже просто, як мовиться, немає меж людській дурості, втім, як і підступності.
Але якби причини такого ставлення людей до Церкви не відрізнялись, у них є одна спільність – вони абсолютно не наближають людей до Бога. «Шукайте, і знайдете» (Мф. 7:7), – каже Христос, але як люди можуть знайти, якщо не шукають? Апостол Павло у своєму Посланні до Коринтян казав: «Якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей» (1Кор. 15:19). А тут люди і в цьому житті на Христа не уповають, адже як можна уповати на того, кого не знаєш? Адже Христос – це Особистість, а не просто образ з ікони.
Але багатьох людей таке ставлення до Церкви, до своїх стосунків з Богом цілком влаштовує: «Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:15). – Як бачите, слова пророка Ісаї, яким близько 28 століть, не втрачають своєї актуальності і сьогодні…
Редакція сайту
Ваш коментар: