Закон Божий вчить, що всяка дія, яка віддаляє людину від Бога є гріхом. До гріха належить така людська властивість як гнів. Проте те, що в минулі часи вважалось порочним, гріховним у наш час набуває популярності. В наш час все міняється в гіршу сторону. І сьогодні західні богослови твердять, що гнів – це не є гріх. Деякі з них запевняють, що гнів – це є справедлива дія доброї людини на несправедливість, обман, брехню. А відомий богослов Ансельм Грюн пише, що гнів це є добрий дар Бога для справедливої людини. Свій погляд він обґрунтовує тим, що і Бог теж гнівається.

Дійсно, на перших сторінках Святого Письма ми знаходимо, що Бог дійсно розгнівався на Адама і Єву, коли вони згрішили. Але цей гнів дивний. Бог не знищив Своє непокірливе творіння, але не маючи змоги залишити людину в раю, Він оселяє людину на прекрасній планеті Земля. Бог не тільки оселяє людину на землі, а дає їй обітницю, що пришле Месію, Свого Сина, Який зітре голову спокуснику людей – стародавньому змієві. Бог терпляче очікує і дає можливість людині переконатись, що людина без Бога доходить до абсурду. І дійсно, перша людська спільнота, що назвала себе комуністами, спробувала у Франції збудувати рай на землі без Бога. Для цього вони знищили духовенство, потім аристократів, а потім стали нищити один одного. В Росії сталось теж саме. Знищили поміщиків, фабрикантів, взялись за духовенство, потім стали нищити селян, які взявши поміщицьку землю, розбагатіли своєю працею. Їх назвали куркулями і теж знищили. Потім стали нищити своїх воєначальників, інтелігенцію, простих селян, коли розібралися з куркулями. Мільйони людей знищив комунізм у Росії, Україні, Камбоджі, Китаї, а Бог терпляче дивиться на цих безумних людей, посилає дощ, тепло і цей гнів Божий можна назвати тільки любов’ю.

А от людський гнів, він є страшним. І це підтверджують перші сторінки Святого Письма. Розгнівався Каїн на брата свого Авеля. Бог попереджає Каїна про погані наслідки його гніву. Але Каїн не слухає Бога, його гнів переходить у ненависть і він убиває свого брата Авеля.

Каїн плаче над тілом Авеля

Ісус Христос добре знає до чого призводить гнів і тому Він ніколи не проявляє Свого гніву, а навпаки, коли Його ведуть на страшні муки, глузують з Нього, знущаються над Ним, Ісус терпляче зносить всі прикрості і тільки просить в Отця Небесного: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23:34).

Апостол Павло знаючи, що не можна гніватись, але будучи тільки грішним чоловіком, він не в силі стримувати свій гнів і тому на власному прикладі радить нам: «Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не заходить у гніві вашому» (Еф. 4:26). Тобто будучи людиною ви не в силі стримати гнів. Тому проявіть свій гнів на неправду, але вже вечором примиріться зі своїм ворогом, бо не знаєте чи вранці встанете, щоб перепросити свого кривдника.

Поміркуймо по-простому, по-людські: Ви розгнівались на свого дорослого сина, прийшли до нього в дім, а його нема вдома і свій гнів вилили на невістку. На другий раз Вас взагалі не впустять до синового дому. Ви розгнівались на дитину і вилили свій гнів, але дитина як та губка вбирає його в себе, щоб у майбутньому вилити той гнів на Вас чи інших людей. Але якщо Ви розгнівались, то найперше ви шкодите собі, гнів Вас тіпає, забиває розум і потім Вам недобре і ви жалієте, що так вчинили.

Проте будучи людиною гнівайтесь на всяку неправду, але пам’ятайте слова апостола Павла: «Нехай сонце не заходить у гніві вашому», тобто розгнівались, але тут же миріться зі своїми ближніми. Амінь.

Автор: Ігумен Дмитро (Ющак)