Як присвятити своє життя Господові?

Багато людей нарікають, що їм бракує часу на молитву, відвідування богослужінь, участі в житті певної церковної общини. І вони не знають, як вийти з цієї, як може здатися, тупикової ситуації. Але, насправді, це ще не все. Багатьом з нас невідомо, що ми повинні не тільки певний час свого життя приділяти Господові, відвідуючи церковні служби і усамітнюючись для молитви, але і все життя, всю свою діяльність присвятити Йому. Як це зробити? – У цьому нам допоможе порада апостола Павла: «І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу» (Кол. 3:23,24). Тобто, коли людина будь-яку свою роботу намагається робити старанно, передусім не заради грошової нагороди чи людської похвали, а задля преображення цього світу, як заповідав це нам робити Сам Господь; коли все своє життя, всю свою діяльність узгоджує із заповідями Божими, а не думкою оточення, тоді тим самим вона присвячує своє життя Господові. Саме це – той фундамент, про який згадував Христос: «Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені» (Мф. 7:24,25).

А відвідування богослужінь, посильна участь у церковному житті – це все, що ми повинні зводити на цьому фундаменті, і впевнений, якщо людина присвятить своє життя Господові, у неї згодом обов’язково знайдеться час і для молитви, і для богослужінь, і для багато чого іншого, про що вона нині і гадки не має.

Але в когось може виникнути запитання: «А якщо людина займається не зовсім протиправною діяльністю, що її робити?» – Змінити на ту, яку можна присвятити Господові: «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:36,37).

Автор: Михайло Лукін