Чому важливо визнавати себе грішним?

Більшість з нас вважає себе доволі пристойними людьми… доки не попадуть у церкву, де вони дізнаються, що Христос «прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший». Причому спасати нас прийшов від нас же самих, точніше – від наших гріхів. Чути про себе щось неприємне, мало кому до вподоби, а коли стверджують, що ти перший серед грішників – тим більше. Саме дивно, що говориться це в церкві, не для того, щоб принизити людину, і це не якийсь таємний код як у шпигунських фільмах. Усе набагато банальніше – це говориться, варто зауважити, цілком серйозно, для того… щоб людині допомогти. Бо тільки усвідомлення своєї гріховності, своєї зіпсутості, бачення себе в істинному світлі (а ми насправді дуже зіпсовані: «Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його?» (Єремії 17:9), як не дивно, наша гріховна сутність часто залишається невідомою особисто нам, принаймні до пори до часу), все це дозволяє нам не те, щоб наблизитись до Бога, а просто дійсно відчути в Ньому потребу: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11:28,29). Адже коли найчастіше ми відчуваємо потребу в Господові? – Коли гріхи обтяжують нашу совість, або з нами стаються якісь життєві негаразди, що є наслідками наших, або чиїхось гріхів. От чому Церква завжди згадує про гріхи і нашу гріховність, бо гріхи, переступи Божих заповідей – є основною, якщо не єдиною, причиною не тільки наших негараздів, а взагалі лих і нещасть усього людства.

Лікування неможливе без встановлення діагнозу, тому церковна допомога неможлива без з’ясування: яка сама пристрасть поневолила нашу душу, яка духовна вада гнітить нас. От для чого в церкві було встановлене Таїнство Сповіді, коли людина, з Божою допомогою і порадами духівника, з’ясовує, що мучить, гнітить її, щоб після встановлення діагнозу, вона змогла прийняти цілющі ліки: Пречисті Тіло і Кров Христові в Таїнстві Причастя.

Можливо, деяким людям неприємно постійно чути в церкві, що вони грішні, як можливо комусь неприємний запах ліків у лікарняній палаті. Але що поробиш, як буває тяжким шлях до тілесного зцілення, так само тяжкий шлях до зцілення духовного, бо «вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя» (Мф. 7:14). Не просто здорового життя, а якісно іншого, нового життя, де не буде більше печалі і хвороб, у життя вічне, де ми перебуватиме з Господом нашим.

Редакція сайту


Ваш коментар: