З Днем Творіння Нового світу!

У Різдві Діви Марії ми шануємо і народний труд, і батьківський труд, і Божий труд. Але головне – у нашому розумінні того, що Господь вирішив привести в дію новий план спасіння людей – увійти до людини Святим Духом і повністю змінити її.

Різдво діви Марії стало стартом нового плану.

Різдво Діви Марії відкриває нову сторінку в історії людства. Тепер спасіння стало полягати тільки в тому, чи бажаємо ми дати Богові діяти в нас. І чи бажаємо ми самі діяти з Богом.

Решта тепер не має жодного значення – ні для майбутнього блаженства, ні для громадянства в Царстві Божому, ні для справжнього земного щастя.

Як відбувається ця дія Святого Духа на людині?

У Євангелії є три уривки, що приурочені до сьогоднішнього дня, в яких знаходиться відповідь.

По-перше, пригадаємо момент Благовіщення: “Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе” (Лк. 1:35).

По-друге, текст свята, що описує зустріч Марії та її родички Єлизавети: “Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине, і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.

Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета. І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!” (Лк. 1:39-42).

І, нарешті, згадуємо момент Народження Христового: “У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою. Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим. І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах. І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало: слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!” (Лк. 2:8-14).

Ангели та пастухи, Джеймс Тіссо

Отже, ми бачимо, що в усіх цих фрагментах ключове місце займає дія Святого Духа.

Насправді, як ми не будемо прагнути залучитися до ангельського божественного, чистого життя, сповненого справжньою любов’ю, у нас нічого не вийде без Святого Духа, бо джерело любові, лежить не в людині, а в Богу.

Таким чином, гідність і сенс існування людини проявляється в її здатності довіритися Богу і прийняти в себе Духа Святого. Бо нас преображає не формальна сторона віри, не її інструменти – служба, молитви, пости, читання, спів або ікони, а тільки те, заради чого вони створені – здобуття Духа, Який преображає нас.

Як же сформувалася незвичайна душа Діви Марії?

Частина Її душі була створена поколіннями боголюбивого народу, який зумів виростити у своєму лоні таку смиренну та духовно чуйну дівицю.

Частину Її душі сформувало служіння в Єрусалимському храмі – від дитинства до отроцтва.

Решта – Її власна заслуга і плід Її власних зусиль.

Головна якість душі Богородиці – Її безмежна довіра Богу. Довіривши Свою душу Богу, Вона дозволила Йому діяти всередині Себе і змінювати її так, як це було угодно Йому.

Звернімо увагу: людина дозволила Богу діяти в собі і трудитися разом з Богом.

Мабуть, у цій довірі Богові і в бажанні жити і працювати в Богу і є найголовніша заслуга Богородиці, яка зробила Її не лише кращою з людей, але і перевершила ангелів.

А тепер подивимося на себе.

Хіба для нас подія – чи є в нас на серці Святий Дух або Його там немає? Ні, для більшості це не подія. Майже всі ми живемо не Духом, а своєю волею і власним розумом, далеким від мудрості Божої.

Ми не дозволяємо Духові ввійти до нас. Ми навіть не розуміємо, навіщо Йому бути з нами. У цьому трагедія усього нашого життя. Для світських – це любити Бога і не бажати бути з Ним разом. Для церковних – бути з Ним разом і не любити Його.

Ми можемо сказати: “Добре Їй, Діві Марії. Вона народилася від добрих батьків. Її відвідав Дух Святий. Куди нам до Неї? Навіщо від нас Церква вимагає уподібнюватися Тій, яку нам ніколи не наздогнати?”.

Чи дійсно в нас нічого немає?

Наш народ, який палив церкви, не гірший за народ, який розіпнув Христа. Наша країна не гірше за спалену Іудею. Отже, батьки і країна зовсім не перешкода до святості.

Головне, що нам дає рівні шанси на спасіння разом зі святими і Божою Матір’ю – Дух Святий, Який все ще вільно сходить по всій землі, і на всяку душу, і в будь-якому місці. Дух цей нічим не менше і не гірше за те, що прийняла Божа Мати.

Дух Святий не вимірюється. Бог поза мірою. І Дух даний не меншою мірою, ніж Він був даний Діві Марії. У таїнстві Хрещення ми отримали Його безмірним. І все те, що Дух створив у душі Марії, Він готовий створити і в нас.

Дар Духа Святого рівняє всіх людей, які прийняли Христа. У всіх нас однакові можливості до святості. Перешкодою до неї є не батьки, народ або країна, а наша лукава і важка любов до себе – первородний гріх любові і поваги до себе, як до вершини світу.

У день народження Діви Марії ми, звичайно, повинні усвідомити важливість виховання дітей, головне в якому – присвячення дитини Богові. Це не означає того, що ми повинні готувати дітей у семінарію, хоча служіння в Церкві – це найвище із служінь. Головне в тому, що ми повинні навчити дитину любити і ставити Бога на перше місце в житті.

Важливо розуміти, що наше життя і життя наших дітей повинні розумітися як безперервна естафета служіння Богові в будь-якому місці, у будь-який час і в будь-якому званні. Якщо ми не навчимо дітей жити, розмовляти і любити Бога, то діти полюблять зовсім іншого персонажа, і наш дім поступово перетвориться на пекло.

У день народження Діви Марії ми, звичайно, повинні усвідомити важливість створення боголюбивого народу і країни, що тримає в серці Христа. Усе це вірно і добре: і добра сім’я, і добрий народ, і добра країна полегшують шлях до святості мільйонам людей. Але і сім’я, і народ, і країна не падають з неба. Вони є плід праці мільйонів простих людей у віках. Країна і народ є наш спільний сосуд віри. Ми не можемо самі створити таку досконалу віру поодинці, яку ми створюємо всі разом, з народом і країною.

Даремно думають, що народ і країна – вірі перешкода. Бо якщо народ наш стане безбожним, а країна скотиться до грошей, то нас, християн, почнуть мучити і, можливо, винищать під корінь усіх до єдиного, як винищили християн у Саудівській Аравії, в Іраку, у древньому Азербайджані, Афганістані чи Пакистані.

Але немає нам виправдання ні в СРСР, ні в безбожних батьках. Бо апостол Павло до того, як Дух зійшов на нього, був виродком, як він сам себе називав, і переслідував християн. І він написав: “Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому” (Рим. 8:38,39).

На Божому календарі був перевернутий один з найважливіших днів творіння світу і новий план спасіння людини був приведений у дію. Основним моментами нового дня творіння були заплановані пришестя Другої особи Трійці на 33 роки і безмежна присутність на Землі Духа Святого.

Різдво Діви Марії ознаменувало не лише народження боголюбивої дівчинки, але і початок перебудови усього всесвіту, усього космосу, усієї сутності людської. Діва Марія стала в цьому новому світі першою новою людиною.

Благовіщення, Генрі Райленд

Багато людей виходять з храму в доброму настрої, відпочивши душею і вважають свої почуття ознакою того, що домовилися з Богом і отримали Його благословення. Але справа не в доброму настрої і не в тому, відпочила душа чи продовжує працювати.

Справа нашого спасіння і справа всього нашого життя тільки в одному: прийняли ми Святого Духа чи ні? Тільки в цьому і був сенс Різдва Діви Марії, як початкової точки преображення світу. Тільки в цьому був фінал Христової місії в день П’ятидесятниці, коли апостоли так само прийняли Святого Духа і народилися в цьому Дусі наново. Тільки в сходженні Духа на нас і полягало наше власне хрещення і народження в Христі.

День Творіння Нового світу почався сьогодні, 21 вересня, більше 2000 років тому. І він триває до цього дня. У Бога день довгий, але і він добіжить кінця. У вечір цього дня Господь відокремить тих, хто пішов за Христом і народився в Дусі, від тих, хто відкинув Бога і Його Духа. Він відокремить тих, хто навчився жити в мирі і любові, як Божа Мати, від тих, хто все життя боровся, шукаючи свого.

Нехай не станеться того, що ми не узнаємо Духа Святого і не зустрінемо у вічному житті ні Христа, ні Божої Матері.

Господи, будь милостивий до нас, збери нас – кого любов’ю, а кого і силою, як апостола Павла. І дай усім нам узнати ту любов, яка народилася і розгорілася в серці нашої улюбленої Діви Марії і якою спасається всяка боголюбива людина. Амінь.

Автор: священик Костянтин Камишанов

Усе по темі: Різдво Пресвятої Богородиці