Віра і Біблія

Колись на очі потрапила наступна фраза: «Важко бути віруючим не знаючи Біблії». Ніби все правильно, так і має бути, але…

«Бо слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні» (Євр. 4:12), – так свідчить сама про себе Біблія. «Гостріше… меча, проникає… судить» – це явно не ті слова, якими прийнято описувати комфортні відчуття. Так і є насправді. Так що більш вірний дещо інший вираз: «Важко бути віруючим знаючи Біблію».

«Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48), – це, між іншим, прямий наказ Господа нашого Ісуса Христа, а не якийсь вираз із переносним значенням, це наказ із прямим закликом до дій. А намагатися стати не те, що досконалим, а просто кращим, тобто намагатися жити за біблійними правилами, тим, що вимагає від нас Бог – надзвичайно складно, майже неможливо, якби не підтримка з боку Ісуса Христа: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5).

Зовсім інша ситуація виникає, коли ти ніби вважаєш себе віруючим і про тому не знаєш Біблії: віриш… не знаючи достеменно в саме що віриш, дотримуєшся якихось невідомо ким вигаданих приписів та правил і свято переконаний у вірності своїх «релігійних переконань» (так це прийнято називати). Такий стан блаженного незнання може тривати доволі довго, навіть ціле життя, якби не якісь негаразди, що чатують на нас у житті. Це може серйозно поколивати подібну «віру» і тоді ця «віруюча» людина стане перед вибором: чи продовжувати далі так «вірувати», костеніючи в ній, або ж шукати Бога у своєму житті, як вчинив праведний Іов. Дехто ж обирає третій варіант – перестає «вірити», тобто визнає стан речей, який був у принципі весь час.

Люди ж, які прагнуть пізнати предмет своєї віри, тобто у Кого саме вони вірують, рано чи пізно доходять до закономірного висновку: «Неможливо бути віруючим, не знаючи Біблії», адже «віра від слухання, а слухання від слова Божого» (Рим. 10:17). А той дискомфорт, що викликає в кожному слухачеві (читачеві) Слово Боже, явно йде йому на користь, головне тут – повірити: «Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього» (Пс. 33:9).

Редакція сайту


Ваш коментар: