Які основні аргументи виставляють критики цього свята?

По-перше – це свято розпусти, деякі додають – узаконеної. Узаконеної ким? ЗМІ? ЗМІ, взагалі, багато що говорять (особливо російські J). Так що це не привід очорняти це свято. Тепер стосовно розпусти. Причина розпусти – це не свято, а похіть, що міститься в людському серці. А День св. Валентина всього лише привід для розпусти. Тому слід засуджувати тілесні пожадання, а не якийсь певний день. Погодьтеся, для блудника в будь-який день знайдеться десять тисяч причин, щоб блудити, і 14 лютого в цьому плані нічим не відрізняється.

По-друге – це не християнське свято. Ну і що? Вас же насильно не заставляють його святкувати. Окрім того є величезна кількість державних і професійних свят. Їх що, теж заборонити?

Не треба забувати, що ми, тобто люди, які вважають себе віруючими, живемо у світі, причому не одні, і є багато людей, які не розділяють наших думок і поглядів. Та що там казати, навіть у церковному середовищі, ми рідко доходимо до одностайності. Як це не важко для всіх нас звучить, але треба упокорюватися, “бо інакше ви мусили б вийти із світу цього” (1 Кор. 5:10).

По-третє – історія виникнення цього свята повністю вигадана, у ній немає і слова правди. Знаєте, взагалі вся людська історія – це суміш певних фактів, які інтерпретуються, тобто перекручуються як завгодно, і відвертого людського вимислу. І не має великого значення коли відбувалася та чи інша історична подія: тисячу років тому чи позавчора. Так що ніхто з людей не може достеменно сказати, що щось відбувалося саме так, а не інакше. І це стосується будь-якої подій з історії людства, а не тільки історії виникнення Дня св. Валентина. Так що недостовірність – це не аргумент проти святкування цього свята.

А взагалі, історія, яка ніби розказує про життя св. Валентина – досить романтична і нічому поганому, принаймні, як мені здається, не вчить. А це, погодьтеся, не так вже і погано.

По-четверте – комерціалізація свята. Так, це правда. Але, взагалі, всі визначні свята комерціалізовані. І навіть Пасха і Різдво тому не виключення. То що тоді, по-вашому, і ці свята не відзначати? Згоден, комерціалізація це не зовсім добра річ, але що поробиш, ми живемо в ринковій економіці, яка диктує нам, іноді дуже нав’язливо, свої правила. Але від нас залежить будемо ми купляти товар чи користуватися певними послугами, чи ні. Погодьтеся, це не так вже погано.

Якщо ви не згодні з цим, пригадайте колишній СРСР: там не було комерціалізації свят і настирливої реклами, правда не було товару і продуктів на полицях магазинів, а замість реклами – більш настирлива пропаганда (а фактично та сама реклама), ну, і на додаток, – фактична заборона релігійної діяльності. Так що комерціалізація і реклама – не найгірший варіант.

По-п’яте… Цей список можна продовжувати ще довго. Але взагалі, уся справа не в цьому святі, а як ми ставимося до нього. Мені самому не подобається весь цей ажіотаж, що виникає навколо цього дня, особливо, коли людей насильно заставляють приймати участь у святкуванні. Це не правильно – людина сама має вирішувати: святкувати їй чи ні, але День св. Валентина тут абсолютно не при чому – уся справа в нас, людях. Ми часто вирішуємо за інших, як слід поступати, а як ні, і через це в нашому житті виникає безліч проблем.

Окрім того, цей день виявляє ще одну закономірність, яка притаманна, на жаль, для більшості людей: ми дуже любимо навішувати ярлики: це – добре (тобто біле), а це – погане (чорне). Але вся річ у тому, що чорно-білим може бути тільки духовний світ, а наш матеріальний світ лише за одним виключенням – має різні відтінки сірого, тобто поєднання чорного з білим. І День св. Валентина є тому підтвердженням. Це звичайний день – просто ставлення до нього в нас може істотно відрізнятися, як це часто буває в житті – а свято тут не до чого. Просто нам слід навчитися розрізняти наше ставлення до явища чи події – від самого явища чи події, які відбуваються навколо нас.

Автор: Михайло Лукін

Усе по темі: День святого Валентина