Коли народився Христос?
Як це коли? – здивується недосвідчений читач, – зрозуміло, 7 січня… першого року від Різдва Христового. Чи точніше, 25 грудня за старим стилем… тоді, отже, попереднього року. Нульового. Але нульового року не було, значить… значить, першого року до Різдва. Чи щось тут не так?
Тут, на жаль, багато чого «не так». Це сьогодні весь світ живе за одним й тим самим календарем (хоча на додаток до нього можуть бути і інші, той же «старий стиль») і користується одним літочисленням. В давнину існувало багато календарів, і ще більше систем літочислення: роки відлічували від заснування Риму, або від початку правління того чи іншого царя, або зовсім не лічили їх, а означали за іменами правителів. Звідки ж ми можемо узнати точну дату Різдва?
Джерел може бути в цілому три: текст Писання, церковне передання і непрямі дані. Незалежних від християнської традиції джерел у нас просто немає. Але і церковне передання теж не особливо допомагає: день святкування Різдва встановився не відразу, спочатку воно взагалі відзначалося разом з Богоявленням (Водохрещем) 6 січня, і лише потім було перенесене на 25 грудня, коли римляни звикли святкувати «день народження непереможного сонця». Так би мовити, старе свято наповнилося новим сенсом, а у Вірменській церкві так і продовжують відзначати Різдво і Богоявлення 6 січня (за «новим стилем», на який і перейшла ця церква).
Що стосується року Різдва, він теж був записаний у церковній історії далеко не відразу. На початку VI століття Папа римський Іоанн I доручив ченцеві Діонісію Малому провести календарні розрахунки. Зокрема, вирішено було відмовитися від прийнятого тоді літочислення «діоклетіанової ери». За відправну точку в ній приймався початок правління римського імператора Діоклетіана, одного з найжорстокіших гонителів християн. Цілком природним було бажання замінити її на іншу дату – і що підходило тут краще за Різдво Христове! Діонісій залучив усі доступні йому джерела (а їх було не вельми багато) і розрахував, що 248 рік ери Діоклетіана має відповідати 532 р. від Різдва Христового. Відтоді ми так і відлічуємо роки, хіба що сьогодні це літочислення часто називають «нашою ерою», не згадуючи Різдва.
І слід сказати, не даремно. Відкривши сьогодні будь-який історичний довідник, ми дізнаємося, що юдейський цар Ірод Великий помер у 4 р. до н.е., це встановлено точно – дати правління і смерті царів бувають нам відомі з різних джерел. Що ж, цілком звичайна довідка… але Ірод відіграє важливу роль в євангельському оповіданні про Різдво. Як же так?
Найпростіше пояснення: Діонісій Малий дещо помилився в розрахунках. Він, до речі, був не єдиним, хто постарався вичислити цю дату, свої обчислення колись провели і невідомі нам ефіопські богослови, результат вийшов дещо іншим… і тому в Ефіопії в минулому вересні почався лише 2009 рік (ефіопський календар «відстає» від загальносвітового на 8 років). Тобто ефіопська дата Різдва відстоїть від смерті Ірода ще далі.
А що каже нам про дату Різдва євангельський текст? На жаль, нічого конкретного. Ми знаємо, що пастухи були тоді зі своїми стадами в полі (Луки 2:8), так що це, швидше за все, була не зима, а тепла пора року, але і це не точно. З іншого боку, коли ангел сповістив Марії про прийдешнє народження Сина, Єлизавета була на шостому місяці вагітності (Луки 1:66). Сама ця вагітність почалася незабаром після того, як ангел сповістив її чоловікові Захарії про прийдешнє народження Іоанна (Луки 1:8-21) – і якщо припустити, що все це сталося на День Спокути (Йом-Кіпур), що відзначався у вересні або жовтні за нашим календарем, то ми додамо до цієї дати шість і ще дев’ять місяців, і в нас якраз вийде зимове Різдво. Але, на жаль, у тексті немає жодних прямих вказівок, що ангел явився Захарії саме цього дня.
Є, нарешті, і давній переказ про те, що Благовіщення відбулося того ж дня єврейського календаря, що і Розп’яття (а воно, як ми знаємо, припало на старозавітну Пасху, що святкувалася приблизно в квітні), і тоді в нас знову виходить грудень. Але і про цей збіг не сказано жодного слова в Євангеліях! Усе це лише припущення, і цілком можливо, що з’явилися вони вже після того, як Різдво стали святкувати в грудні, якраз для того, щоб узгодити цю дату з іншими подіями євангельської історії.
Рік Різдва теж не вказаний у Євангеліях. Точно датований лише рік початку громадського служіння Ісуса – це 15-й рік правління імператора Тиберія (Луки 3:1), тобто 29-й р. н.е. Але це нам анітрохи не допомагає, бо на Своє громадське служіння Ісус вийшов приблизно «років тридцяти» (Луки 3:23); в усякому разі, Йому ще явно не було п’ятдесяти (Іоанна 8:57). Занадто туманно. Про рік Різдва Євангелія повідомляють нам лише те, що в Іудеї тоді правив Ірод Великий (Матфея 2:1,16), римським намісником у Сирії був Квириній, а імператор Август велів зробити перепис (Луки 2:1-2).
Ясно, що сталося Різдво не раніше смерті Ірода (4 р. до н.е.). Коли саме відбувався той самий перепис, невідомо – подібні події періодично траплялися. А от Публій Сульпицій Квириній був призначений у провінцію Сирія в 6 або 7 р. н.е., і якраз з дорученням від імператора Августа зробити перепис, до того він управляв зовсім іншою провінцією. Нерозв’язне протиріччя? Не обов’язково. Лука каже про «перший перепис», а історики знають лише про один при Квиринії. Цілком імовірно, що Квириній і раніше виконував деякі урядові доручення в Сирії і Іудеї, і тоді якраз був проведений «перший перепис». Наші відомості про життя глухої провінції Римської імперії, якою тоді була Іудея, уривчасті.
Які можуть бути у нас непрямі дані, що свідчать про дату Різдва? Власне, тут є тільки одна зачіпка: можна спробувати ототожнити зірку Вифлеємську з певним астрономічним явищем, яке було описане в інших джерелах і отримало підтвердження сучасних астрономів. Це міг бути спалах найновішої – на небі на короткий час з’явилася дуже яскрава зірка і потім згасла. Якщо вона була видна над Єрусалимом в південній частині неба, над самим горизонтом (це могло бути навіть в уранішній час, настільки яскравими бувають найновіші), то волхви, наслідуючи її як покажчик, цілком могли дійти до Вифлеєма (Матфея 2:9), а коли вони опинилися там, зірка зайшла за горизонт.
Дійсно, в китайських літописах міститься згадка про дуже яскраву зірку, що спалахнула приблизно в 5 р. до н.е. і потім згасла. Тут, правда, доводиться враховувати, що інтерпретація старокитайських документів і точне датування описаних у них подій теж справа нелегка, та і серед сучасних астрономів немає повної одностайності щодо того, яка саме це була зірка. А можливо, це взагалі була комета, яка до того ж більше не поверталася до Землі, так що точну дату її появи вичислити неможливо? У будь-якому випадку, усе це лише гіпотези.
Ні історики, ні астрономи не можуть назвати нам точну дату або хоч би точний рік Різдва Христового.
У цьому немає нічого дивного: з тих часів історія донесла до нас дати великих битв і терміни життя великих царів, і то не завжди точно. Немовля Ісус народилося зовсім не в палаці, Його ушанували зовсім не придворні літописці, і велич цієї події анітрохи не схожа на те, що прийнято вважати великим у цьому світі. Достовірність Різдва упевняється не архівними документами, а досвідом віри. Коли б воно не сталося, воно дійсно сталося, воно відбувається скрізь і завжди, де і коли люди готові прийняти Немовля.
Автор: Андрій Десницький