(Повчання на різдво Предтечі)

Ми звичайно думаємо, що в недільні і святкові дні досить з нас тільки сходити в церкву Божу. Але це не так. У церкву Божу дійсно ми неодмінно повинні сходити, але разом з цим, у святкові дні, ми особливо повинні уникати гріхів і творити добрі справи.

У повчанні на Різдво Предтечі сказано: «Насолодимося, браття, світлим святом Предтечі! Прикрасимося добрими справами і наслідуватимемо приклад цього великого Пророка, якого Господь поставив в образ усім, охочим набути життя вічного… Полюбимо один одного, зневажаючи заздрість, відклавши гнів, відвертаючись від наклепу, відганяючи від себе лінощі і чистоту з милостинею полюбивши. Якщо хто усе це виконає, той без зусиль зійде на небеса і по благодаті сином Божим наречеться і перед престолом Божим перебуватиме. А милостинею він загасить гріхи. І тому чистоту і милостиню полюбимо. Милостивих і Господь ублажає, кажучи: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мф. 5:7). Нам слід не на словах тільки християнами бути, але і на ділі, щоб неганебними з’явитися на страшний суд, де не допоможуть ні раб панові, ні батько синові, ні мати дочці, ні брат братові. Одні тільки добрі справи вводять нас у вічне життя, а злі із соромом у вічну муку ввергають. Від неї ж нехай позбавить нас Господь Бог наш.

Отже, у свята, браття, не лише слід ходити в храм Божий і особливо уникати гріхів, але необхідно і справи добрі творити. І творитимемо. Відведемо грішника від гріха, навчимо нетямущого істині і добру, подамо ближньому добру пораду, молитимемося за нього Богові. Голодного нагодуємо, спраглого напоїмо, голого одягнемо, відвідаємо ув’язненого в темниці, відвідаємо хворого і створимо, по можливості, і інші справи милосердя. І тоді свята будуть дійсно святами для нас, бо наповнять серця наші радістю істинною, Христовою, що не проминає. Амінь.

Пролог