(Слово святого Ніла)

стриманістю, то можна лише однією стриманістю тілесною. Не їси м’яса, не їси рибу, не куштуй з маслом, от і буде, на їх думку, стриманість, і нею Богові догодиш. Але вони помиляються. Тілесна стриманість без духовного бути не може, а якщо і буває, то воно в усякому разі недійсне, неістинне і Богові неприємне. Це довести неважко. От я нічого не їм і не п’ю, а в той же час роздираю згоду і дружбу, томлю ближнього наклепом, пам’ятаю зле. Чи буде, за таких умов, мій піст приємний Богові? Звісно, ні. Чи, я стоншую тіло стриманістю, а дух мій гордістю розбурхується, або заздрість пожирає мене. Що я, при цьому тілесним постом догоджу Богові? Знову ні. Чи, тілесно пощу, а при цьому і злими помислами тішуся. Чи буде мені похвала від посту? Само собою, теж не буде. Значить, зрозуміло, що для догоджання Богу необхідно з тілесним з’єднати і стриманість духовну. Яку ж? Утримуючись від їжі, стримуйся і язиком, і розумом, і очима. Це що таке? А от що: «Стриманість язиком, – каже св. Ніл, – це означає не сперечатися, не лихословити, нікого не докоряти, не засуджувати, не проклинати, не брехати, не зводити наклеп і ні на кого не наговорювати. Стриманість очима полягає в тому, щоб не поглядати з безсоромністю на чуже обличчя і не спокушатися красою. Стриманість розумом є те, щоб якщо прийде до тебе злий, мерзотний помисел, то не співчувати йому, не тішитися їм, не приймати його, але всіляко відвертатися» (Пролог, Липня 27). Усе це, за вченням святого отця, складає стриманість духовну. А якщо така вона, то, разом з тілесним, тримайтеся і її. «Постуй, – каже блаженний Кирило, – від всякого гріха, ніякої їжі злості не приймай… Постуй від злих справ, утримуйся від злих розмов, утримуй себе від розбещених помислів, не торкайся до злодійських хлібів розбещеного вчення… Такий піст приємний Богові».

Отже, щоб догодити Богові постом, треба з’єднати піст тілесний з внутрішнім, тобто розташувати себе так, щоб і внутрішність, і зовнішність не переступали меж стриманості; щоб розум і серце, очі і вуста, слух і язик, і всі частини, як внутрішні, так і зовнішні були в доброму розташуванні. Наприклад, якщо не куштуєте хліба і не томите ближнього злістю і хліб жебраку подаєте, – досконала ваша стриманість. Якщо утримуєтеся від пиття і не жадаєте користі, – досконала ваша стриманість. Якщо довго молитеся, і в той же час молитеся за тих, хто кривдить вас, – досконала ваша стриманість. Якщо, нарешті, для умертвіння плоті відкидаєте від себе злі помисли, – досконала ваша стриманість. І дай Бог завжди вам таку стриманість мати. Амінь.

Пролог