Чеснота терпіння

Важко, браття, і заслужені образи переносити, а незаслужені – і не висловиш, як важко. Насправді: нічим не винен перед людиною, нічого, окрім доброго, не маєш по відношенню до неї, а вона тебе всіляко тіснить, ображає на кожному кроці, лихословить, мало того, часто – просто невблаганна до тебе. Що тут робити? Серце розривається від таких образ, місця інший раз не знайдеш, куди діватися від скорботи, не знаєш, що робити. Так, важко це! Але, пам’ятайте, браття, якщо і особливо важко це, то і особлива вища нагорода чекає вас на небесах, якщо ви подібні образи перенесете з терпінням. Чи не сам Господь каже: «Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи – Мене ради. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах» (Мф. 5:11,12)? Так, дійсно, велика. Знайте, браття, що ті, хто переносить образи, без нарікання, по смерті належать до лику мучеників і настільки стають близькими до Бога, що молитва їх може врятувати навіть і самих їх кривдників.

Не будемо ж і ми малодушними серед незаслужених образ, але сподіватимемося і тішитимемося, думаючи про ту велику нагороду, яка чекає нас за благодушне перенесення їх у житті майбутньому. Пам’ятатимемо, що коли терпимо марні образи, тоді треба радіти, знаючи, що цим шляхом скороминучої скорботи ми наближаємося до Царства Небесного – набуваємо право на жадану спадщину в оселях Отця Небесного. Не бентежтеся ж, коли почуєте образливі слова і кепкування, або зустрінете марні образи і навіть саме гоніння. Навпаки, тіштеся тією думкою, що ви терпите це заради Господа і, благодушно переносячи озлоблення, через це служите Йому, слідуючи прикладу Його. Тіштеся словами Його: «Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи – Мене ради. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах» (Мф. 5:11,12). Амінь.