Преображення: чи обіцяв Христос скоро повернутися на землю?

Є в Новому Завіті місце, яке може викликати якщо не сумнів в істинності слів Спасителя, то, як мінімум, нерозуміння: «Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не зазнають смерти, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своїм» (Мф. 16:28). Для апостолів ці слова звучали як обіцяння швидкого сходження Ісуса на престол Ізраїльського царства. До самого арешту в саду Гефсиманському вони продовжували сподіватися, що розмови про прийдешні страждання, хрест, смерть і Воскресіння лише ще одна з притч Учителя, сенс якої вони просто не змогли розгадати. Адже не може Месія відмовитися від того, заради чого Він прийшов – від влади над народом Божим.

Але замість того, щоб скидати римських окупантів, Ісус покірливо віддав їм Себе на наругу і розп’яття.

Тоді, можливо, Він мав на увазі Своє славне Друге Пришестя: «Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його» (Мф. 16:27)? Цей варіант пояснення теж не підходить. Сьогодні ми знаємо, що вже майже два тисячоліття минуло з Євангельських часів. Що всі слухачі Ісуса давно вже закінчили свій земний шлях і пізнали смерть. А ми все ще чекаємо із страхом і надією Другого Пришестя.

Правда, існує благочестивий переказ, що один з апостолів – Іоанн Богослов – був узятий на небо живим, щоб вже в дні царювання антихриста повернутися на землю. У ці страшні часи він свідчитиме про Христа і прийме за Нього мученицьку смерть. Але навіть якщо згадані вище Ісусові слова були звернені до Іоанна, то все одно, згідно з переказом, він пізнає смерть раніше, ніж Син Людський явиться в славі судити світ.

Так що ж, невже Господь не виконав Своєї обіцянки?

Але з Біблії ми знаємо, що Бог вірний Своєму слову і завжди здійснює те, що обіцяв зробити. І в цьому випадку теж усе сталося в точності за обіцянням Божим. Просто для того, щоб це побачити, треба перевести свій погляд з прийдешніх часів Другого Пришестя на дивну подію, що сталася на горі Фавор.

Преображення Господнє, Джованні Баттіста Паджі

От як описує її євангеліст Матфей: «Коли минуло шість днів, Ісус взяв Петра, Якова та Іоана, брата його, і вивів їх на високу гору одних, і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло. І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. При цьому Петро сказав Ісусові: Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі. Поки він говорив це, ясна хмара осінила їх, і ось голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте. І, почувши, ученики впали ниць і дуже полякались. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся. Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса. І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих» (Мф. 17:1-9).

Апостоли сподівалися побачити Царство як здійснення політичної влади. Але царство – це ще і слава царя, це його благородство і велич навіть там, де вороги узяли над ним владу. Мине зовсім небагато часу і Ісус покаже цю царственість у розмові з Пилатом, коли всемогутній правитель Іудеї, немов розгублене хлопченя, бігатиме між заарештованим Ісусом і озвірілим натовпом, раз по раз запитуючи «Ти Цар?»

Але це буде пізніше. А доки, щоб зміцнити віру учнів перед прийдешніми випробуваннями, Ісус веде їх на гору і показує їм те, чого ніхто ще не бачив на землі, окрім пророка Мойсея – Своє Царство, явлене в силі і безмежній владі Божества.

Влада над матерією, яка пронизана нествореним світлом, стала сяяти подібно до сонця. Влада над смертю, яка не могла утримати давно померлого пророка Мойсея, покликаного Ним для розмови перед учнями. Влада над небом, з якого на гору спустився пророк Ілля. Такої повноти Царства жоден із земних царів не міг собі уявити навіть у найсміливіших і найчестолюбніших фантазіях.

Як і було сказано Ісусом, Царство Його явило себе в неймовірній силі. Проте сила ця виявилася не грізною, а наповненою миром і любов’ю. Надприродні явища зазвичай лякають людей. На священика Захарію – батька Іоанна Хрестителя напав страх, коли він побачив ангела, що стоїть поряд з жертовником у храмі. Діві Марії архангел Гавриїл, що явився їй, казав: «Не бійся». Хмара над Сінаєм, в якій Мойсей говорив з Богом, викликала жах і трепет у всього народу Ізраїльського громом, блискавками і трубним голосом. Але осяяні божественним світлом преображеного Ісуса, учні переживали таку радість і повноту буття, що готові були назавжди залишитися в цьому місці. «Господи! Добре нам тут бути».

Святитель Григорій Палама пояснює цю дивну радість апостолів тим, що не лише одяг Спасителя був преображений сяйвом Його божества. Саме людське єство апостолів виявилося на короткий термін змінено благодаттю таким чином, що вони змогли побачити все, що побачили, і пережити все, що пережили. І тільки голос з неба повернув тайновидців в їх звичайний стан.

Те, що всім нам ще лише належить пережити в славному Другому Пришесті Господа нашого Ісуса Христа, троє обраних Ним апостолів удостоїлися бачити ще до того, як пізнали смерть.

Це не єдиний випадок в Євангелії, коли слова Господні сказані про цілком конкретну історичну подію одночасно виходять за грань історії, описуючи також і деяку реальність, якій ще лише належить збутися. Так, наприклад, Ісус говорив учням про прийдешнє руйнування Єрусалимського храму, поєднуючи цю гірку розповідь словами про лиха, які супроводжуватимуть людство в останні дні існування цього світу. Єрусалимський храм був зруйнований римськими військами в 70 році. Фінал земної історії людства нам ще належить пережити. І це буде дуже не простий фінал. Але все таки не обвуглені руїни кіношного постапокаліпсису чекають нас у підсумку, а – повне преображення цього світу і нас самих всепроникним світлом Царства Небесного, явленого в силі. Тим самим нествореним світом, яким Господь дві тисячі років тому на короткий термін перетворив світ перед трьома учнями, показуючи їм прийдешню славу Свого Царства.

Автор: Олександр Ткаченко

Усе по темі: Преображення Господнє