Житейські справи і потреби не перешкоджають нашому спасінню
Хто перестає піклуватися про своє спасіння, лінується ходити в храм Божий і вдома молитися Богові, той своє недбання починає завжди покладати на роботу. «Грішна я, – звичайно каже така людина, – та нічого не зробиш. І рада б інший раз помолитися, подумати про своє спасіння, та робота здолала: одну справу зробила – дивишся, друга за плечима висить; це зробила, третє приспіло» і т. д. Каже так у своє виправдання подібна людина, і виходить, за її словами, що рятуються, неначе, тільки сидячи склавши руки, що для того, щоб догодити Богові, треба бути вільним від усіх робіт, не знати жодних світських занять, зовсім не нести трудів. Подивимося, чи так це насправді?
Св. Апостоли самі про себе говорять, що, проповідуючи Євангеліє царства Божого, вони працювали день і ніч, щоб придбати собі насущний хліб. Ми у вас… «ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас» (2 Сол. 3:8), писав апостол Павло солунським християнам.
Що тепер скажете на це ви, хто каже, що робота заважає вам займатися справою спасіння? Адже от знаходили ж, як бачите, люди і при тяжких трудах час для спасіння своєї душі; а деякі піклувалися про спасіння не лише своєї душі, але, можливо, і тисяч інших, доручених Богом їх піклуванню. Але наведений приклад ще тільки крапля в морі. Читайте житія Святих, і ви побачите, що багато хто з них ніс такі труди, порівняно з якими ваші роботи ніщо, і що навіть не варто і говорити про них. Чи робота ж винна в недбанні справи вашого спасіння? Ні, не вона, браття, а або жадність ваша до прибутку, або, що найчастіше доводиться бачити, ваша звичка, або краще, пристрасть проводити увесь вільний від робіт час у неробстві і розгулі.
Залиште жадність до прибутку, залиште знайомство з розпусними товаришами, проводьте вільний від трудів час лагідно і благочестиво у своєму сімействі, відвідуйте у свята церкву Божу, ходіть на бесіди до людей благочестивих; серед самої роботи подумуйте про Бога, про душу, про страшний суд, за нагоди моліться. А казати, що робота – перешкода спасінню душі, грішно, недобросовісно. Амінь.