Гріх засуджувати ближніх

Оскільки один над усіма суддя є Бог, то очевидно, що, засуджуючи ближніх, ми захоплюємо право Господнє і тому, судячи інших, тим самим даємо привід судити і себе. «Хто… судить брата свого, – каже апостол Яків, – той злословить на закон і судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. Один є Законодавець і Суддя, Який може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього?» (Як. 4:11,12). І дійсно, закон повеліває любити ближнього. Отже, хто осуджує ближнього, поступає всупереч закону і якщо не словом, то справою засуджує закон, неначе закон недостатній і тому можна відступати від нього. І апостол Павло учить: «Хто ти, що осуджуєш чужого раба? Перед своїм Господом стоїть він або падає» (Рим. 14:4).

Але якщо, як бачите, грішно ставати суддями для тих, хто дійсно згрішив, то чи не більш грішно засуджувати безневинних? А скільки може бути таких випадків! Якщо серця людей закриті від нас, то чому ми можемо знати, з яким розташуванням людина робить ту чи іншу справу? Преподобний Віталій, живучи в Александрії, вдень наймався на роботи, а ніч проводив у будинках пропащих жінок, і все місто в очі і позаочі називало його розпусником. А тим часом у будинки пропащих він ходив для того, щоб, віддавши їм на харчування зароблені гроші, утримувати через те їх від гріха. Святий Сава Освячений одного з ченців своєї обителі на ім’я Іоанн хотів зробити пресвітером, але патріарх висвятити його відмовився. Сава визнав Іоанна великим грішником, а виявилось, що Іоанн не міг бути пресвітером, бо був вже єпископом. Андрія, Христа заради юродивого, жителі міста, в якому він жив, вважали безумним; одні сміялися над ним, другі сварили, треті били, багато хто гнав від себе, тоді як насправді він був великий угодник Божий. Але що я кажу? Первосвященики і книжники судили Ісуса Христа як лиходія, тоді як Він був Син Божий і жодного гріха не скоїв!

«Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога» (1 Кор. 4:5). «Не судіть, то і вас не судитимуть; не осуджуйте, то й вас не осудять» (Лк. 6:37). Амінь.