Усі ми дуже добре знаємо, що надія на земні блага суєтна і що ми більше повинні піклуватися про надбання благ небесних і вічних, ніж тимчасових і тлінних; і, проте ж, багато хто з нас не вільний від пристрасті до останніх і на них одних покладає усю свою надію. Так, не згадуючи вже про сріблолюбців, скільки ми бачимо на світі людей, навіть і добрих серцем, які кажуть: прийде хвороба, старість, що я робитиму без грошей? Кому я буду потрібний? і т. п. Кажуть так багато, і виходить, що тільки гроші одні можуть полегшити нам хворобу чи старість. А на ділі виходить зовсім інше. Не гроші, браття, а щось інше нам потрібне і корисне під час хвороби і старості.

А потрібні наші добрі справи, які можуть полегшити нашу долю і під час хвороби і старості і повсякчас. Тому накопичуйте їх, а не гроші, більше на чорний день. Амінь.

Пролог