До смерті слід готуватися усім: і молодим, і старим
Ми, браття, якось думаємо мало про смерть, і рідко хто з нас готуються до неї. «Ми тепер старими стали, і молитися сил наших немає», – кажуть літні люди. А молоді кажуть, що ще встигнемо покаятися; ще наш час не настав. Так кажуть і старі, і молоді люди. Але чи правду так кажуть вони?
Святий Златоуст звертається і до тих, і до других і от що каже: «Батьки і браття, матері і сестри! Не кажіть: ми свій вік прожили і вже не в силах ставати на поклони! О, старі люди! Ви вже знаєте, що скоро Господь покличе вас на суд Свій, і тому не лінуйтеся готуватися до відповіді. О, молоді брати і сестри, не спокушайте себе словами: «ми молоді, і тому нам дозволено нині пити, їсти і веселитися. Настане час, покаємося і ми». О, браття, не забувайте того, що як роса під сонцем засихає, так і ваша юність скоро зблякне і знеможе, якщо ви візьметеся за лихі справи. «О, людино, коли спиш ти, чи чуєш, що злодій увійшов до дому твого?» Так і того не знаєш, коли прийде Ангел і візьме душу твою, не очищену покаянням. Тоді почнеш каятися, але буде вже пізно. Тому, поки маємо час, браття, прикрашатимемо себе чеснотами і дотримуватимемося заповідей Божих, щоб спадкоємцями Царства Божого стати.
Так, браття, значить, неправду кажуть і старі, і молоді люди. Старі, що не можуть поклони класти, а молоді, що ще встигнемо покаятися. А хіба немає для них молитви розумної, духовної? Адже молитва не в поклонах полягає, а в піднесенні розуму і серця до Бога. А молоді теж брешуть, кажучи, що ще встигнемо покаятися. Хто це їм сказав, що вони встигнуть покаятися? Хіба не перед ними смерть раз у раз косить і молодого, і старого, і багатого, і убогого? Хіба не перед їх очима десятками несуть щодня труни на кладовищі? Хіба не при них також щодня кажуть: «Там помер такий-то, а тут другий?» Що ж, хіба вони по-іншому створені, ніж померлі? Хіба не те саме смерть зробить з ними, що зробила з тими? Так, сильно помиляються ті, хто так вважає.
Тому не повинні ми говорити так, як кажуть старі і молоді люди, про яких ми зараз згадували, а повинні пам’ятати слова Господні: «Пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський» (Мф. 24:44). Пам’ятаючи ж ці слова повинні усі ми, і молоді, і старі, намагатися вести життя доброчесне і благочестиве, щоб завжди бути готовими з’явитися на суд Господній. Амінь.