Усі ми знаємо слова Господні: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це (тобто все необхідне для прожитку) додасться вам» (Мф. 6:33). Знаємо, але чинимо інакше: передусім, піклуємося не про Царство Боже, а про земні блага. І це походить від маловір’я нашого. Нас найбільше переслідує думка: що буде зі мною, коли я постарію? Хто годуватиме мене? Кому будуть потрібні мої діти? і тому подібне. І занурюється людина у світські розрахунки, а турбота про душу складає для неї ледь вже не останнє з її піклувань. Але що звичайно буває? І душу людина губить, і світські блага їй не даються, що дуже природне; бо де немає благословення Божого, там ніколи нічого і не буде. Чини ж людина за словом Господнім, і душу б врятувала, і земний би достаток дався їй. «Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба», – каже св. цар і пророк Давид (Пс. 36:25).

Отже, бачте, як Господь нагороджує земними благами тих, хто шукає спершу Царства Божого і правди Його? Читайте житія святих, і ви переконаєтеся в істині слів цих. Прикладів подібних множина. Тому «шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам». Амінь.

Пролог