Виконання добрих батьківських заповітів рятує від смерті

Якщо добре і корисне виконувати чиї б то не було добрі поради і настанови, то тим більш необхідне і корисне виконувати добрі християнські поради, настанови і заповіти батьківські. «Слухай, сину мій, – каже Соломон, – повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї» (Притч. 1:8). І в іншому місці: «Слухайся батька твого: він породив тебе» (Притч. 23:22). «Діти, – учить Апостол, – слухайтеся своїх батьків у Господі» (Еф. 6:1). За виконання заповіді Божої про повагу до батьків ми набуваємо благословення і милості Божі згідно з обіцянням Господнім: «Щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землі». Вірний Своєму обіцянню, Господь допомагає дітям, які слухняні батькам, в усіх справах і в хвилини небезпек рятує від них: добробут їх множить і в день скорботи згадує про них.

Чи треба після цього доводити, що за послух до батьків благо буде дітям і що тому для власного ж щастя вони повинні благоговійно слухати добрі поради і настанови батьківські, щиро приймати їх і виконувати, і за це привертати на себе благословення Боже. А скільки можна навести прикладів і того, що за послух до батьків Бог усе життя не залишав Своєю допомогою і милостями не лише слухняних дітей, але виявляв Своє благовоління і до їх нащадків? Ісаак корився батьку своєму Аврааму, не опирався йому навіть і тоді, коли Авраам, за велінням Божим, хотів принести його в жертву. І Яків в усьому корився своїм батькам. Над тим і над другим перебувало щедре благословення Боже (Бут. 26:38, 28:13). Також Йосиф був слухняний своєму батьку і в той час, коли за це зазнавав ненависті від своїх братів: за те Бог звеличив його Своїми милостями в Єгипті. Отже, «діти, – за словом Апостола, – слухайтеся своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість» (Еф. 6:1), і разом, від себе додамо, корисне і рятівне для вас. Амінь.