Не відкладати пробудження

Кому доводиться рано прокидатися, той знає, як важко іноді буває піднятися з ліжка, як неохоче пробуджуються тіло і душа, як вабить спокуса полежати ще, поспати декілька хвилин. Іноді деякі так і чинять, але декілька зайвих хвилин сну можуть обернутися запізненням і неприємностями. Якщо ж і вдасться, відклавши підйом, не проспати, то хвилини напівсну, що отруюються усвідомленням необхідності все ж рано чи пізно піднятися, великої радості не доставляють, а швидше перетворюються на якесь самокатування.

А буває, повагавшись декілька митей, безжально відкинеш від себе ковдру, сплигнеш з ліжка, зневажаючи холод і лінь, і доки одягаєшся, ще дають про себе знати сонливість і неміч, але коли, нарешті, обіллєш обличчя холодною водою, розітреш його рушником, дивна бадьорість і радість приходять і в душу, і в тіло. І такою нерозумною і сумовитою згадується недавня спроба трохи продовжити уявне задоволення ранкового сну!

У духовному житті людини часто відбувається щось дуже схоже. Поки вона зовсім не знає Бога, абсолютно чужа вірі, вона спить. І сон духовний, як і фізичний, може бути глибоким і солодким – людина усім задоволена і спокійна, може бути болючим і важким – людина не задоволена ні собою, ні життям, але в будь-якому випадку – це сон, тобто життя неповне. І от настає пробудження, приходить розуміння істинного сенсу життя, віра в Бога, віра в усе те, про що ми вже говорили у свято Різдва Христового. Але одна справа прокинутися, а друга – піднятися з ліжка.

Вода для нового життя

«Встань та йди», – сказав Господь розслабленому (Лк. 5:24). «Встань та йди», – каже Він кожному, хто пробудився, каже нам з вами. Але ми часто поводимося так само, як той, хто прокинувся, але відкладає підйом з хвилини на хвилину.

Саме так, рік за роком терзав себе блаженний Августин, віруючи і не наважуючись приступити до вод хрещення, бо це означало залишити ті «насолоди», до яких він так прив’язався, живучи без Бога. І хоча розумів усю суєтність і навіть тяжкість цих «отруйних ласощів», але не відчував сил відірватися від них. А коли все ж охрестився, то пережив незвичайне оновлення і натхнення, що наповнило і його подальше життя, і його прекрасні книги, що до сьогоднішнього дня живлять християн.

Води хрещення – води пробудження і відновлення для нового життя. І, як при умиванні уранці, вода не лише очищає від бруду, але і дає бадьорість і силу, так і в хрещенні – людина омивається від гріхів усього колишнього життя і набуває сил для життя іншого, повного любові, світла і радості.

Звичайно, таке порівняння – лише алегорія, і вплив у тому і іншому випадку несумірні. Проте нехай це порівняння сьогодні послужить для нас нагадуванням про те, що не ритуал якийсь і не магічне дійство відбувається, коли Церква звершує над нами хрещення, а найбільше Таїнство, що будить, відроджує до життя нового, воскрешає до Життя Вічного. І встановлено було це Таїнство в день, який от-от святкуватиметься Церквою.

Хрещені – означає народжені від Духа

Цього дня ми згадуватимемо, як найбільший з пророків, Іоанн Хреститель, призвав народ готуватися до зустрічі Месії і очистити совість від гріховної скверни, сповідати перед людьми і Богом свої гріхи, а потім, занурившись у йорданські води, набути душевної чистоти за словом пророка Ісаї: «Тоді прозріють очі сліпих, і вуха глухих відкриються. Тоді кульгавий скакатиме, як олень, і язик німого буде співати; бо проб’ються води у пустелі, і у степу – потоки» (Іс. 35:5-6), «Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться чинити добро, шукайте правди» (Іс. 1:16-17).

Це було хрещення покаяння, це був крок назустріч Богові, але ще не зустріч. І от коли до цих же вод увійшов Сам Спаситель, тоді Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба, і Отець з Небес засвідчив: «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3:17). Сповнена благодаттю вода стала неодмінною умовою нового народження, про яке Ісус сказав: «Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух» (Ін. 3:5-6).

Якщо ми з вами хрещені, значить, народжені від Духа для життя духовного. І якщо забули про це, то тепер самий час згадати. І нехай день хрещення стане для нас святом очищення, пробудження і відновлення шляху в Життя. «Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» (Іс. 1:18). Амінь.

Автор: протоієрей Ігор Гагарін

Усе по темі: Богоявлення