Чому Ірод одягнув Ісуса в почесну уніформу римських чиновників?

Є в Євангелії місця, які важко зрозуміти без додаткових пояснень. Такий, наприклад, фінал розповіді про суд тетрарха Ірода над Ісусом: «Але Ірод зі своїми воїнами, зневаживши Його і познущавшись з Нього, вдягнув Його у світлий одяг і повернув Його до Пилата. І стали від того дня Ірод і Пилат друзями, бо раніше мали ворожнечу між собою» (Лк. 23:11-12).
Про який «світлий одяг» йде мова, і чому цей одяг на заарештованому Ісусові раптом подружив непримиренних раніше ворогів?
Сьогодні сприйняття одягу як знаку, що вказує на статус людини, пішло в нашому житті на другий план. Та і не вийде вже за тим, як одягнена людина, визначити, наприклад, міський вона житель або сільський, чи заміжня перед тобою жінка чи дівчина. Проте, навіть у наші дні ця функція одягу в деяких випадках збереглася. Так, завдяки службовій формі, ми безпомилково дізнаємося в міській товкотнечі поліцейських або військових, а в монастирі легко можемо відрізнити ченців від паломників, що приїхали помолитися.
У стародавньому світі одяг людини говорив про неї куди більше. Багаторазово згадувані в Євангелії фарисеї виділялися в натовпі довгими пензликами, пришитими по краю одягу і своєрідним головним убором, – тфілін. Це була квадратна коробочка з шкіри, на кожній із сторін якої були написані цитати з Біблії. Тфілін носили на лобі, прикріпленим до стрічки, що надівалася на голову. Саме ці пензлики і коробочки згадує Ісус, коли викриває фарисеїв за лицемірне ставлення до Закону Божого. Втім, пензлики в перекладі Євангелія теж не зовсім зрозуміло названі – подовженням краю одежі, а тфілін – пов’язкою. Проте, у цьому місці йдеться саме про них: «Всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширюють пов’язки свої і подовжують край одежі своєї» (Мф. 23:7).

Багряниця, в яку Пилат велів одягнути Ісуса перед тим, як віддати Його на наругу своїм солдатам, теж мала цілком певне значення. Так називали верхній одяг царів – мантію пурпурного кольору. Втім, на Ісуса наділи зовсім не царську багряницю, а лише червоний плащ римського воїна. Але в поєднанні з терновим вінцем цей одяг став знущальною пародією на царські шати.
Світлий одяг теж був знаковим. У білі тоги одягалися кандидати на державні посади в Римській імперії. Це був певний символ їх чистоти і непричетності до якихось порушень закону. Саме слово “кандидат” означає буквально – одягнений у біле, чистий.
Для чого ж Ірод велів одягнути Ісуса в почесну уніформу римських чиновників?
З одного боку це було кепкування над Христом та юдеями: одягнений у біле заарештований Ісус, як кандидат на царство в захопленій римлянами країні. З другого – згода з Пилатовим вердиктом, що визнав Ісуса невинним. Ірод угледів у факті відсилання до нього розгляду цієї справи знак поваги з боку Пилата. І вшанував у відповідь – підтвердив його рішення в справі Ісуса, нарядивши Його в одяг невинного в злочинах.
І хоча це покриття у світлий одяг теж було прямим кепкуванням над Ісусом, воно от вже два тисячоліття продовжує викривати беззаконня смертного вироку, який юдеї ухвалили Спасителеві на своєму Синедріоні. Два свідки підтвердили невинність Ісуса. Один з них – тетрарх, другий – прокуратор.
Автор: Олександр Ткаченко