Євангеліє благодаті Божої
Про постаті апостолів Петра і Павла і про приклад, який вони подають власним життям, роздумує публіцист Сергій Худієв . . .
Вшановуючи пам’ять апостолів Петра і Павла, Церква спонукає нас знову звернутися до історії їх життя, як вона відбита в Писанні. І, відкривши Новий Завіт, ми виявляємо щось украй дивне.
Є таке поняття «компромат». Щось таке, що відомі люди – політики, бізнесмени, телезірки – не хотіли б побачити опублікованим. Щось, що виставляє їх зовсім не в тому світлі, в якому вони хотіли б виставити себе. І в нас, і, ще більше, в інших країнах, газети ганяються за компроматом – людям подобається бачити падіння тих, хто високо злетів.
Стовп суспільства, що проголошує піднесені промови, зразок чеснот виявляється злодієм, і інтернет радісно тиражує викриття. Борець за сімейні цінності виявляється розпусником, а видний політик, як з’ясовується, у молодості провадив бурхливе життя чуже благочестя і чистоти.
Повсюдне поширення інтернету і фотокамер у мобільних телефонах зробили компромат ще доступнішим. Більше того, люди самі стали для себе джерелом небезпеки: легковажні фотографії і поспішні коментарі з радістю розносяться любителями скандалів по всьому світові.
Репутації втрачаються, кар’єри рушаться. Так влаштований цей світ: не роби нічого, що може бути обернено проти тебе, а якщо вже робиш, ховай це гарненько.
Священне Писання влаштоване рівно навпаки. Ми знаходимо в ньому тяжкий компромат на людей, які стоять біля самої основи Церкви. Святий апостол Петро три рази відрікся від Спасителя. Святий апостол Павло до свого навернення був жорстоким гонителем християн.
Від кого ми знаємо це? Історія зречення Петра міститься в Євангелії від Марка, який, за свідоцтвом древнього автора Папія Єрапольського, записав його зі слів самого апостола, супутником і перекладачем якого був. Про зраду великого апостола розповідали не його вороги, не жадібні до чужих гріхів журналісти, а він сам.
Святий апостол Павло постійно говорить про своє гріховне минуле: «Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань» (Гал. 1:13,14).
Апостоли не приховували своїх минулих гріхів; свідоцтво про них було частиною їх послання.
Послання світської людини – про її саму. «Я шанований член суспільства з бездоганною репутацією! Голосуйте за мене! Довіряйте мені ваші гроші! Призначайте мене на важливі посади!» Це послання, звичайно, може бути зруйноване брудними таємницями з минулого людини.
Але апостоли проповідують зовсім інше послання, у центрі якого стоять не вони, а Спаситель грішників. Як каже святий апостол Павло, «вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного» (1Тим. 1:15,16).
Про що кажуть нам апостоли? Наверніться до Христа в покаянні і вірі, і Він простить Ваші гріхи, як Він простив наші. Саме цю звістку вони сповіщають невпинно: «Але я ні на що не зважаю і не дорожу своїм життям, тільки б з радістю завершити мою діяльність і служіння, що я прийняв від Господа Ісуса: проповідувати Євангеліє благодаті Божої» (Діян. 20:24).
Що таке благодать? Це благо, яке дається в дар, – не за заслугами людини, але виключно по милості Божий. Щось, у чому ми відчайдушно маємо потребу, але на що не маємо жодного права. Писання наводить декілька прикладів, що допомагають зрозуміти, що це таке.
Пророк Осія був дуже нещасливий в особистому житті: його улюблена дружина зраджувала йому направо і наліво і не жила в його домі. Нарешті, виснажену, постарілу і втомлену, він викупляє, щоб повернути у свій дім і бути їй люблячим чоловіком. Чи зобов’язаний він був так чинити? Ні. Яку долю не накликала б на себе ця жінка, винна була б тільки вона. Але він проявляє те, що в біблійному івриті зветься «хесед», вірна любов, любов, що не звертає уваги на крайню негідність коханого.
Його особиста драма стає прообразом взаємин Бога і Його невірного народу: люди грішать і тяжко ображають Господа, але Він чекає їх покаяння, щоб з любов’ю прийняти їх назад.
У Євангелії від Луки міститься притча про блудного сина. Легковажний юнак кидає батька і йде від нього в далеку країну; повертається він тільки коли перед ним починає маячити голодна смерть, але батько приймає його з любов’ю і влаштовує свято на честь його повернення. Чи зобов’язаний був батько так чинити? За звичаями того часу – не лише не зобов’язаний, але і швидше повинен був вчинити навпаки: назавжди відректися від свого сина і забути, що він у нього взагалі був колись.
Благодать – це те, у чому ви відчайдушно маєте потребу, але що вам не зобов’язані давати. Наприклад, уявіть собі, що у вас є машина і вона потрібна вам для роботи. Ви купили її в кредит, який зараз виплачуєте. А тепер уявіть собі, що я, з хуліганських мотивів, її спалив.
По справедливості, я повинен виплачувати збиток – будь-який суд ухвалить саме це. Через свою дурість і злість я потрапив у чималу халепу.
Ви можете виявити дивну великодушність і простити мені усю суму. Тоді, звичайно, збиток доведеться нести вам. Але ви не зобов’язані це робити. Ніхто вам не докорить, якщо ви стягнете з мене усе до копійки.
І от Євангеліє благодаті – воно говорить про те, що Бог любить, прощає і рятує невдячних і злих грішників, які не заслуговують нічого, окрім остаточного відкидання. І робить Він це ціною Хресної Жертви. Бог втілився, був розіпнутий і похований за нас, невдячних і недобрих. Він не був зобов’язаний це робити, і ми нічим не могли б цього заслужити. Та і як можна було б заслужити таке? Але Він вільно побажав померти за нас, щоб дарувати нам прощення гріхів і життя вічне.
Христос для того і поставив апостолами людей, які явно згрішили, для того і самі вони відкрито говорять про свої гріхи, щоб зробити це послання як можна яснішим: усі гріхи можуть бути прощені і усі беззаконня – покриті. Прийдіть і прийміть спасіння.
Автор: Сергій Худієв
Усе по темі: День Петра і Павла