Корисні плоди

Наші добрі справи матимуть сенс у вічності лише в тому випадку, якщо ми віритимемо в Ісуса Христа, вважає редакція сайту . . .

«Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5), – багатьох людей ці Христові слова можуть вразити, вхопити, так би мовити, «за живе». Адже переважна більшість людей приписує свої заслуги або виключно собі, своїм здібностям і старанням, або співпраці з іншими людьми, або ж, у крайньому випадку, долі сліпого випадку. Але в усіх цих варіантах є дещо спільне – там немає місце Богові. А тут така заява: що без Бога люди не можуть робити нічого! Абсурд, і годі!

Звичайно, що люди можуть робити все що їм заманеться, от лише результат від такого свавілля зазвичай виявляється вкрай кепський і людина буває сама не рада, що в неї все таки «щось вийшло». Але мова зараз не про це, а про плоди. Адже Господь, коли казав учням, що вони без Нього не можуть робити нічого, перед цим говорив про рясні плоди їхньої діяльності – а вони, ці плоди, можливі лише в тому випадку, якщо учень буде перебувати в Христі, а Христос – в учневі. Про людей зовнішніх загалом мова не йде, так що вони можуть видихнути і займатися далі власними справами. Втім, без жодної гарантії, що їхні справи принесуть багато плодів…

Можна не сумніватися, що подібна заява теж у багатьох людей може викликати доволі бурхливу реакцію, що межуватиме із подивом і обуренням. І це не дивно, адже ніхто не хоче бути невдахою, тобто людиною, в якої все йде шкереберть і яка в підсумку нічого не досягає. Всі люди, так чи інакше, намагаються досягнути успіху в житті, отримати якісь дивіденди зі своєї діяльності, а тут знову така заява: якщо ви не віруєте в Христа, тобто не перебуваєте в Ньому, а Він – у вас, то всі ваші плани, зусилля, досягнення в підсумку виявляться марними і не матимуть жодної цінності. Як таке може бути?

Уся річ у системі цінностей. Так люди зазвичай вимірюють власне життя матеріальними, з погляду вічності – цілком тимчасовими, цінностями. Бог, як не важко здогадатися, на світ дивиться зовсім по-іншому, з позиції вічності, через це виникає розбіжність цінностей Бога і світу, як це влучно підсумовано в Євангелії від Луки: «Що високе в людей, те мерзенне перед Богом» (Лк. 16:15). Насправді, у більшості цінностей світу цього немає нічого поганого. Але лише за однієї умови: якщо вони не затуляють нам Бога, не стають ідолами, яким ми поклоняємося і служимо. Інакше нам у жодному випадку не оминути небезпеки, про яку попереджає Христос: «Яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:36,37). Але про подібні речі більшість людей намагається навіть не задумуватися…

Здається, розглянувши відмінність Божої системи цінностей від людської, можна зрозуміти, що саме мав на увазі Христос під словами, що люди не можуть без Нього робити нічого. Мова йшла про те, що вони не можуть нічого робити справді доброго, тобто те, що матиме вагу у вічності. Звісно, багато людей, які не пізнали особисто Христа, роблять багато прекрасних речей, але не варто забувати, що «всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17). Тобто і тут без Божого сприяння не обійшлося. Втім, така діяльність матиме сенс у вічності лише в тому випадку, якщо ці люди за слушної нагоди визнають в особі Ісуса з Назарету Бога і особистого Спасителя. В іншому випадку, за відмови це визнати, добрі справи для цих людей у вічності теж не матимуть суттєвої користі.

Редакція сайту


Ваш коментар: