Хрещення дітей
Про те чи потрібно хрестити дітей, про роль та обов’язки хресних батьків, розповідає о. Зиновій Павлиш . . .
Під час роздумів над святим таїнством Хрещення напрошується питання: чи маленька дитина, яка ще нічого не розуміє, може прийняти це таїнство і чи воно буде дійсним?
На це питання відповів сам Ісус Христос: «Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Мф. 19:14).
Церковний історик Оріген приблизно в 220 році писав: «Церква отримала передання від святих апостолів уділяти святе таїнство Хрещення маленьким дітям».
Святий Григорій Богослов розповідає, в якому великому страху він був, коли на морі шаленіла жахлива буря. Він сердечно молився, щоби не загинути, бо був ще не охрещений. Опісля він і святий Василій Великий засудили звичай хрестити людей тільки в зрілому віці: «Скільки ж то літ я був поганином? Скільки ласк і заслуг втратив?» Святі Отці, закрема Августин, Кипріян, Іриней, Іоанн Золотоустий та інші, говорять про потребу хрестити дітей.
Прообразом таїнства Хрещення в юдеїв був обряд обрізання, і уділяли його дітям восьмого дня після народження. І якщо це тілесне обрізання мало силу звільняти юдейських дітей від первородного гріха, силою будучого хрещення, то яку ж велику силу має Христове хрещення! Тому дуже важливо вже з перших днів життя дитини забезпечити їй Боже Царство через прийняття святого таїнства Хрещення.
Через Хрещення дитина отримує найбільший і найцінніший скарб – освячуючу ласку, вона стає Божою дитиною та спадкоємцем Царства Небесного.
Хрещення бажанням та кров’ю
Хрещення бажанням – це рішуче бажання охреститися. Однак із цим бажанням обов’язково повинен бути поєднаний досконалий жаль, іншими словами – любов до Бога понад усе.
Але хрещення бажанням лише умовно заміняє Христове «водою і Святим Духом». Воно не витискає на душі незнищимий знак християнина і не відпускає дочасних кар. Тому, щойно з’явиться реальна можливість або мине небезпека, треба обов’язково прийняти хрещення «з води та Духа», яке встановив Ісус Христос.
Хрещення кров’ю – це мученицька смерть, яку неохрещений віддав заради Христа: «Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її» (Мр. 8:35). Таке Хрещення прийняли вифлеємські діти, убиті за наказом Ірода. Вони визнали Спасителя своєю смертю, тому Церква почитає їх як святих. Хрещення кров’ю пережили також всі неохрещені, яких замучено за Христову віру. Мучеництво – це правдиве Хрещення, бо мученик насправді помирає з Христом. Охрещений же «водою і Духом» умирає таїнственно.
Роль та обов’язки хресних батьків
Христова Церква приймає нових членів тільки в присутності свідків – хресних батьків. Вони від імені дитини повинні скласти хресні обіти (тричі відректися сатани і тричі пообіцяти вірити в Христа). Вони мають обов’язок перед Богом стежити за вихованням своїх похресників у Христовій вірі. Відповідальними за виховання дітей є насамперед рідні батьки, однак у непередбачуваних життєвих обставинах (втрата батька-матері) релігійне виховання повністю лягає на хресних батьків.
Для тих, хто хоче охрестити дитину
- Батьки зобов’язані охрестити дитину якнайшвидше.
- Таїнство Хрещення, крім непередбачений випадків, слід уділяти в парафіяльній церкві чи каплиці. У приватних домах – за окремим дозволом.
- Батьки дитини та хресні батьки повинні бути практикуючими християнами:
- сповідатися не рідше, ніж раз на рік;
- брати участь у недільних та святкових Богослужіннях;
- жити згідно з вірою, бути прикладом християнського життя у всьому;
- молитися щодня – рано і ввечері;
- жити в церковному шлюбі.
- Рідні та хресні батьки повинні знати молитви та знати основи катихизму:
- Символ віри (Вірую в єдиного Бога…);
- Господню молитву (Отче наш);
- архангельський привіт (Богородице Діво);
- Десять заповідей Божих;
- дві заповіді любові;
- сім святих таїнств.
- За тиждень до хрещення дитини рідні та хресні батьки повинні прийти до місцевого пароха на науку (катихизацію).
- Посповідатися та прийняти Святе Причастя.