Матерія і форма таїнства Євхаристії

Про хліб і вино, матерію таїнства Євхаристії, а також про інші назви цього Таїнства, розповідає о. Зиновій Павлиш . . . .

Матерією святого таїнства Євхаристії є хліб і вино. Як знаємо, є різні види хліба – пшеничний, житній, ячмінний, вівсяний тощо. Однак матерією в Євхаристії має бути тільки хліб з чистої пшениці. Бо пшениця – це найкраще зерно з усіх родів збіжжя. Крім цього, сам Господь вибрав зерно пшениці, коли в Старому Завіті звелів Мойсеєві, щоби готували хліби предложення з пшеничного борошна: «І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів» (Лев. 24:5).

Також матерією цього таїнства є виноградне вино. Це встановив сам Ісус Христос словами: «Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого» (Мф. 26:29).

На проскомидії, при приготуванні предложення (хліба і вина), до вина додають трошки води. Вино змішане з водою символізує кров з водою, яка вийшла з пробитого боку Спасителя.

Формою таїнства Євхаристії є слова Ісуса Христа, які Він промовив, переломивши хліб і поблагословивши його: «Прийміть, їжте, це Моє тіло, що за вас ламається на відпущення гріхів». Ці слова означають, що в матерії таїнства наступає велична і незбагненна переміна, тобто хліб і вино перемінюються в Господні Тіло і Кров. Тому-то слова, що чинять цю переміну матерії, і є формою таїнства Євхаристії.

При освяченні вина є також відповідні слова: «І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26:27-28). Ця форма подібна на форму з освячення хліба, бо як Тіло ламається на відпущення гріхів, так і Кров Спасителя проливається на відпущення тих самих гріхів. Після цих слів, у чаші уже перебуває правдива Кров Спасителя, яку Він пролив за наші гріхи на горі Голгофі.

Святе таїнство Євхаристії – справді велике й незбагненне. У ньому довершується щось надзвичайне. У ньому скривається Ісус Христос зі Своєю Божою й людською природою.

Чому служитель освячує окремо хліб та вино?

По-перше, ми знаємо, що Свята Літургія – це безкровна жертва, яка повністю відтворює смерть Ісуса Христа. А смерть – це тоді, коли кров спливає з ран або перестає циркулювати в тілі людини. Так само і в Святій Літургії, смерть означає відділення крові від тіла (хліба від вина), і тому освячуємо хліб окремо від вина.

По-друге, ціллю Пресвятої Євхаристії є кормити і напувати наші безсмертні душі. А оскільки людська пожива буває двох видів (рідка і тверда), тому й Спаситель забажав дати нам Свій безцінний духовний корм у вигляді їжі та напою.

Різниця між Євхаристією та іншими таїнствами

Насамперед святе таїнство Євхаристії відрізняється від інших таїнств тим, що воно довершується в момент, коли священик освячує хліб і вино, яке стає Тілом і Кров’ю Господа нашого Ісуса Христа. Іншими словами відбувається незбагненне таїнство – зміна матерії.

Євхаристія зберігається на Престолі в Кивоті, аби була можливість будь-якої миті причастити людину і дарувати їй життя вічне: «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (Ін. 6:54).

Всі інші таїнства довершуються тільки в момент, коли їх звершують. При цьому вони зберігають свою матерію і форму, які залишаються незмінними. Вода – при Хрещенні, миро – у таїнстві Миропомазання, єлей – у таїнстві Єлеопомазання. Вони постійно залишаються незмінними: водою, миром, оливою. У таїнстві Євхаристії матерія (хліб і вино) перемінюється в Тіло і Кров Спасителя, що означає повну і цілковиту присутність Євхаристійного Ісуса.

Як напій і їжа необхідні для життя тіла людини, так і Тіло й Кров Спасителя служать кормом для душі: «Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям» – каже Ісус (Ін. 6:55); «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6:56).

Різні назви таїнства Євхаристії

Віддаючи величну пошану Пресвятій Євхаристії, ми прославляємо її різноманітними іменами:

  • Найсвятіша Тайна – бо вона не тільки освячує людину, як інші таїнства, а й має в собі найцінніше і найсвятіше – Ісуса Христа, нашого Спасителя, Творця і Подателя усяких благ.
  • Євхаристія, або подяка, благодарення, – бо в Ній сам Творець віддається на корм усім вірним, що з вірою й любов’ю приступають до Нього.
  • Хліб життя – бо вона кормить наші безсмертні душі та запевняє життя вічне.
  • Безкровна жертва – бо в ній не заколюємо звірят, як у Старому Завіті, а після заповіту Ісуса Христа – «це робіть на спомин про Мене» – хліб і вино стає Його Тілом і Кров’ю.
  • Господня вечеря – бо вона є тією самою Тайною Вечерею, яку відбув Спаситель з апостолами перед Своїми страстями.
  • Трапеза Господня – бо тут подається нам безсмертна їжа і напій, Тіло і Кров Ісуса Христа.
  • Пасха наша – у Старому Завіті прообразом Пресвятої Тайни Євхаристії була Пасха. Для святкування Пасхи ізраїльтяни заколювали ягня та споживали його як пам’ять про визволення з єгипетської неволі. Ми ж, відправляємо це таїнство як пам’ять про смерть нашого Спасителя і як пам’ять про наше звільнення з неволі гріха. Ми причащаємося Його Тілом і Кров’ю, і це є безкровна жертва правдивого Ягнятка.
  • Божественна Літургія, або Служба Божа – її встановили не люди, не Церква, не апостоли, а сам Господь Ісус Христос. Про це свідчить євангелист Матфей як наочний свідок, кажучи нам, що напередодні Своїх мук і смерті на хресті, засів Він зі Своїми апостолами до Пасхальної вечері. Під час вечері, після тривалої молитви, Він узяв хліб у Свої руки, звернувся до апостолів і сказав: «Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів».

Опісля Христос сказав ще такі пам’ятні слова: «Це робіть на спомин про Мене!». Цими словами Христос встановив Божественну Літургію як єдину, досконалу та безкровну жертву Нового Завіту, яку передав Своїм апостолам, а ті – єпископам та священикам. Служба Божа – це остання воля Христа, це Його «Заповіт». Свята Літургія – це найдорожча спадщина, яка збереглася в Церкві після відходу Христа-Спасителя з цього світу. У Службі Божій Ісус під видом хліба і вина залишив усе найцінніше, що міг залишити, – самого Себе, Своє найсвятіше Тіло і Свою найдорожчу Кров.

Що спонукало Ісуса Христа до цього?

Приводом, який спонукав Христа до встановлення Служби Божої, була Його безмежна і незбагненна любов до людей у всіх часах і всіх поколіннях. Христос, «знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх» (Ін. 13:1). Христос-Бог забажав увіковічнити Себе тут на землі. Він залишив людству повсякчасну пам’ятку про Його Відкуплення, яке Він довершив, умираючи за грішне людство на хреснім дереві. А Свята Літургія, з Його волі, якраз і має на меті, постійно нагадувати людству про чисту, безмежну та жертвенну любов до кожного з нас: «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6:56). І ця безмежна любов зміцнює та підтримує нас на дорозі земного життя.

<< Святе таїнство євхаристії

Різниця між Жертвою і Тайною >>

Зміст