Святе таїнство покаяння

Про святе таїнство покаяння, його встановлення Господом Ісусом Христом, розповідає о. Зиновій Павлиш . . . .

У святому таїнстві Хрещення ми очистилися від первородного гріха, стали дітьми Божими та наслідниками Царства Небесного. Та цей щасливий стан Божої благодаті триває не довго. Адже люди немічні. Наші пристрасті, постійні непосильні спокуси, наша легковажність чи байдужість і, врешті, лінивство схиляють нас до вчинення тяжких гріхів, що, своєю чергою, призводить до втрати Божої благодаті та вічного життя в Небесному Царстві.

Встановлення таїнства Покаяння

Знаючи неміч нашої людської природи та схильність до гріха, що є наслідком первородного гріха, Ісус Христос встановив ще один засіб нашого спасіння – святе таїнство Покаяння, яке є так само необхідне для спасіння тих, які вчинили тяжкий гріх, як і таїнство Хрещення для тих, які ще не відродилися у вірі.

Катехизм християнської віри вчить: «Святе таїнство Покаяння або Свята Сповідь – це таїнство, в якому священик в імені Бога відпускає грішникові гріхи, коли той щиро кається, з них сповідається та обіцяє виправитися».

Про встановлення таїнства Покаяння читаємо у Святому Письмі, коли Ісус Христос звернувся до апостола Петра: «І дам тобі ключі Царства Небесного; і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах» (Мф. 16:19).

Святе таїнство Покаяння Ісус Христос установив після Свого славного Воскресіння, коли явився апостолам: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться» (Ін. 20:21-23). Цими словами Ісус Христос дав владу в Його імені та силою Святого Духа відпускати або затримувати гріхи тим, що каються. Владу відпущення гріхів Син Божий дав не тільки апостолам, а й усім їхнім наслідникам – єпископам і священикам.

І в цю правду Христова Церква вірить від апостольських часів і понині; про це свідчать Святі Отці та Вчителі Церкви. Святий Кипріян каже: «Нехай кожний визнає свої гріхи, доки живе і доки уділення священиком розрішення є Господу милим». А святий Іоанн Золотоустий говорить: «Отець дав весь суд Синові, а Син дав його священикам».

Хтось може сказати, що священик є лише людиною і як він може відпускати гріхи, адже гріхи може відпускати тільки один Бог. Це правда, що священик як людина не може відпускати гріхів, однак він це робить не від себе самого, не своєю силою, але за порученням і силою всемогутнього Бога, «в імені Бога». Слова священика мають таку саму вартість для нас, як мали слова Ісуса Христа до розслабленого: «Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!» (Мф. 9:2).

Матерія і форма таїнства Покаяння

Якщо в інших святих таїнствах матерією була якась матеріальна річ (вода, єлей, миро, хліб, вино), то у святому таїнстві Покаяння матерією є акт нашої свобідної волі, тобто бажання покаятися, щирий жаль, визнання гріхів та постанова виправитися.

Бажання. Людина добровільно і свідомо постановляє покаятися. Бог нікого і ніколи не змушує.

Жаль. Людина усвідомлює свою гріховність і неміч. Це усвідомлення того, що ми своїм грішним життям тяжко образили всемогутнього Бога – Господа нашого життя.

Визнання. Людина щиро визнає всі свої гріхи, жаліє про їх скоєння і бридиться ними, адже ними вона образила найвище Добро – люблячого і милосердного Бога.

Поправа. Усвідомивши велике Боже милосердя і любов до неї, грішної та недостойної, людина твердо постановляє виправитися та докласти всіх зусиль, аби завжди бути Божою дитиною.

Це обов’язкові умови для осягнення повного прощення та відпущення вчинених гріхів.

Формою таїнства Покаяння є слова розрішення, які священик промовляє і які ми чуємо: «Прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь». Ці слова є похідними від слів Христа-Спасителя, які Він промовив, передаючи повноту влади апостолам та їхнім наслідникам: «І що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі» (Мф. 18:18).

У момент, коли священик виголошує слова розрішення, Бог як милосердний Батько змиває з душі каянника всі його гріхи та дарує йому освячуючу ласку. А звершується це так само, як на Святій Літургії Євхаристія. Як на слова священика всемогутній Бог перемінює хліб і вино в Тіло і Кров Ісуса Христа, так само на слова священика, відвічний Бог прощає всі гріхи, наче би їх ніколи й не було та робить душу каянника невинною і чистою, а його самого знову приймає як свою улюблену дитину.

Покаяння як таїнство

Святе таїнство Сповіді – це каяття, виявлене назовні, тобто перед Божим посередником – священиком. Ісус Христос встановив це таїнство, щоби грішник був упевнений, що його гріхи справді відпущені. Цієї впевненості він не міг би мати ніколи, якби каяття довершувалося тільки внутрішніми актами.

У святому таїнстві Покаяння кожен грішник чує слова розрішення: «Прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь». Як у святому таїнстві Хрещення душа людини омивається від первородного та усіх особистих гріхів, так і в святому таїнстві Покаяння з душі людини змиваються всі скоєні та визнані нею гріхи. Підтвердженням цього є слова Ісуса Христа: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться» (Ін. 20:22-23).

Знаючи нашу людську неміч, нашу зіпсуту первородним гріхом природу, Син Божий постановив: скільки разів людина не згрішила би, та коли вона кається і постановила виправитися – вона осягне прощення. Згадаймо, як апостол Петро запитав Ісуса, скільки разів належить прощати образу, чи, може, сім разів. Спаситель відповів йому: «Не кажу тобі – до семи, але до сімдесяти разів по сім» (Мф. 18:22). Тож ми повинні бути вдячні Богові за Його велику любов до нас грішних, бо Він завжди готовий простити нам гріхи, коли ми каємося.

<< Різниця між Жертвою і Тайною

Свята сповідь як каяття >>

Зміст