Про святе таїнство Єлеопомазання, про його установлення та плоди, розповідає о. Зиновій Павлиш . . . .

Святе таїнство Єлеопомазання є це п’ятим із семи святих таїнств, що їх встановив Син Божий Ісус Христос.

Установлення таїнства Єлеопомазання

Добрий і милосердний Господь, що викупляє людей з неволі особистих гріхів у святому таїнстві Покаяння, знову подає Свою руку допомоги людині у святому таїнстві Єлеопомазанні, коли та перебуває в непередбачуваних обставинах і тяжкій недузі.

Цю правду подає нам апостол Яків, кажучи: «Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в iм’я Господнє. I молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому» (Як. 5:14-15). Апостол Марко чітко говорить, що Ісус, «покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами…. І виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли» (Мк. 6:7,13). Це таїнство називають ще оливопомазанням, маслосвяттям, соборуванням.

Соборуванням його звуть, бо для того, щоб його уділити, бажаною є присутність «собору» священиків, кількістю до семи. У цьому святому таїнстві фігурує число «7»: сім священиків, сім читань Апостола і Євангелія, сім молитов і сім помазань, що символізують сім дарів Святого Духа. Однак якщо не має такої можливості, це таїнство звершує один священик, який молиться в імені всієї церковної спільноти.

Матерія і форма Єлеопомазання

Матерією цього святого таїнства є освячений єлей – олива, добута з оливкових дерев. Священики нашого, візантійського, обряду самі посвячують єлей, який пізніше використовують при помазанні частин тіла недужого. Священики латинського обряду цього привілею не мають – у них за освячення єлею відповідає єпископ.

Молитва священика та помазання святим єлеєм втихомирює болі людського тіла, а Божа благодать, що сходить на людину, зменшує страх, відновлює сили в боротьбі з недугою, живить душу людини новими ласками, приносить здоров’я, якщо воно допоможе в осягненні Царства Небесного.

Формою цього святого таїнства є слова молитви, яку священик вимовляє з одночасним єлеопомазанням частин тіла хворого. Він помазує чоло, очі, ніздрі, уста, груди, руки і ноги, а молитва звучить так:

«Отче Святий, Лікарю душ і тіл, Ти послав Єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерті. Зціли помазанням цим раба твого (рабу твою) (ім’я) від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (вона одержима), і оживи його (її) благодаттю Христа Твого, молитвами Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, і всіх Святих Твоїх. Бо Ти є джерело оздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і Єдиносущним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

Хто може прийняти це таїнство

Святе таїнство Єлеопомазання може прийняти тільки людина, яка належить до Святої Христової Церкви, тобто є охрещеною, та перебуває в тяжкій хворобі. Апостол Яків чітко вказує: «…Чи хто з вас занедужає…», а це значить, що тільки хвороба дає право прийняти це таїнство, здорові люди не мають такого права. Не мають його й божевільні та безумні. Виняток становлять тільки люди, які були розумними, однак через тяжку хворобу втратили здатність вживати розум. Отже, це таїнство має бути не лише ліком на хворобу душі, а й ліком на хворобу тіла.

Підтвердженням цього є слова Ісуса Христа, Який звернувся до паралізованого, кажучи: «Чадо, відпускаються тобі гріхи твої… тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого» (Мк. 2:5,11).

Ісус одним тільки словом – «відпускаються тобі гріхи твої» – легко оживляє нашу завмерлу душу і так само легко повертає до життя наше завмерле тіло – «візьми постіль твою та йди до дому».

Наочним прикладом Божої всемогутності є також оздоровлення десятьох прокажених (див. Лк. 17:11-19). Проказа – це заразна хвороба, і таким недужим заборонено підходити та спілкуватися, тому вони здалеку благають Спасителя, кажучи: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!» Відповідь Ісуса була коротка: «Підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися».

Також святе таїнство єлеопомазання можуть прийняти старці, адже сама старість – це вже поважна недуга. Аби хвора людина могла достойно прийняти це таїнство, вона повинна, якщо це можливо, приступити до святого таїнства Покаяння і прийняти Святе Причастя.

В народі побутує хибна думка, що той, хто приймає Єлеопомазання, вже мусить померти. Інколи це таїнство називають ще «помазанням на смерть».

Це велика і неприпустима помилка!

Чому так? А тому, що люди переважно кличуть священика вже тоді, коли хворий не говорить, не їсть, не п’є і втрачає свідомість, тобто фактично вже стоїть перед лицем смерті. Однак і в таких випадках, Господь проявляє Своє безмежне милосердя і любов.

Ось, розповідь одного священика.

Одного разу – а таких випадків за 40-річне священство було багато – його запросили до тяжкохворого чоловіка.

Рідні кажуть:

– Отче, він уже другий день не їсть і не п’є та часто втрачає свідомість.

Підійшовши до хворого, священик застав його без свідомості. Жодного контакту з хворим встановити неможливо було. Священик запросив усіх присутніх до спільної молитви.

Помолившись, він приступив до уділення хворому святого таїнства Єлеопомазання. Коли він закінчував уділяти таїнство, недужий раптом розплющив очі і тихим, але виразним голосом промовив:

– Отче, прошу про сповідь і Причастя…

Священик з радістю виконав бажання хворого і ця душа була спасенна.

Напрошується питання: чому родина не усвідомила, що набагато більше Божих ласк та Божої допомоги зможе дістати той чоловік, який приймає єлеопомазання при свідомості? Тоді людина має можливість насамперед попросити прощення і примиритися з Богом у святому таїнстві Покаяння та прийняти Святе Причастя і таїнство Єлеопомазання.

Як бачимо, Господь Бог насамперед піклується про безсмертну душу людини, бажаючи спасти її. Він чудово знає наше майбутнє. І коли Він бачить, що ця душа не загине, то дарує здоров’я тіла. Однак коли Господь бачить, що отримавши здоров’я, хвора людина зійде з праведної дороги, тобто почне чи продовжить грішне життя, Він цього не зробить – бо насамперед дбає про спасіння її душі.

У цьому таїнстві Бог прощає гріхи, якими людина Його образила, однак покута за них залишається (про це ми говорили, коли розглядали святе таїнство Покаяння). Гріхи обов’язково треба спокутувати. І власне часто тяжку хворобу людини Бог приймає як покуту за гріхи. Однак і в такі тяжкі хвилини, Господь Бог з великої Своєї любові дарує хворому ласку достойно перенести хворобу, не згрішити і спасти свою душу.

Плоди святого таїнства Єлеопомазання

Плодами таїнства Єлеопомазання є кілька речей, які для хворого є цінними дарами.

1. Хворий по-іншому починає розуміти терпіння, а отже може з’єднатися з Христом, Який також терпів. Таке зближення допомагає хворому переосмислити свої пріоритети: що для нього важливіше – фізичні й матеріальні блага чи духовні.
2. У хворого відновлюється довіра до Бога, адже за його фізичне й духовне спасіння молиться «ціла Церква» в ім’я Ісуса Христа і цю молитву Бог завжди вислуховує. Людина скріплюється у вірі й переконується, що вона у своїй біді не сама – вона в обіймах Церкви і Бога.
3. Хворий одержує прощення гріхів (якщо він щиро їх визнає та кається).

Святе таїнство Єлеопомазання спрямоване до тілесного зцілення через духовне зцілення. Довірмося Богові, адже Він краще знає, яку і коли дарувати нам ласку, – закінчуймо наші прохання словами: «Боже, нехай буде Твоя воля, а не моя!»

Господь Бог установив таїнство Єлеопомазання, щоб лікувати тілесні недуги. Тому ми маємо обов’язок у тяжкій хворобі кликати священика, який представляє Ісуса Христа і Церкву, та просити в нього Божого ліку. Бог чудово знає, що нас болить і як цьому зарадити. Це Він вклав у це таїнство Свою Божественну силу і могутність, тому віддаймо себе в Господні руки – і хай сповниться Його воля.

<< Покута

Святе таїнство священства >>

Зміст